Україна заплатить за кліматичну нейтральність понад 15% ВВП – McKinsey shutterstock

Україна заплатить за кліматичну нейтральність понад 15% ВВП – McKinsey

Катерина Бєлоусова

Більша частина витрат на забезпечення енергопереходу припаде на найбільші економіки світу – США, Китай, Євросоюз, Японію і Велику Британію

Україна має витрачати  понад 15% від сукупного ВВП у період 2021-2050 років, щоб досягти кліматичної нейтральності за сценарієм Net Zero 2050.

Такі висновки міститься в новому звіті McKinsey Global Institute – дослідницькому підрозділі міжнародної консалтингової компанії McKinsey, повідомляє Green Deal.

У звіті зазначили, що сукупні капітальні витрати на фізичні активи з метою глобальної декарбонізації становитимуть $275 трлн, або 7,5% накопиченого світового ВВП до 2050 року.

Дослідження охоплювало сектори, які продукують 85% загальних парникових викидів у 69 країнах. McKinsey прогнозують, що середньорічні витрати у світі на декарбонізацію повинні будуть зрости до $9,2 трлн порівняно з нинішніми $5,7 трлн.

Аналітики віднесли Україну до групи країн, що здійснюють інтенсивну емісію. До неї також увійшли Бангладеш, Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, ПАР, Таїланд, Туреччина та В’єтнам.

“Ці країни, ймовірно, пристосуються до переходу переважно за рахунок декарбонізації промислових процесів, розширення потужностей відновлюваної енергетики та допомоги фермерам у переході на низьковуглецеві методи або відмови від сільського господарства”, – сказано в матеріалі.

За даними дослідження більша частина витрат на забезпечення енергопереходу припаде на найбільші економіки світу – США, Китай, Євросоюз, Японію і Велику Британію, які до 2050 року витратять на декарбонізацію близько 6% свого сукупного ВВП.

“У результаті енергопереходу зникнуть 187 млн робочих місць, пов’язаних із добуванням викопного палива та “брудними” виробництвами, проте з’являться 202 млн нових – у нейтральній економіці”, – стверджується у звіті.

Також “зелений” енергоперехід може сприяти виведенню з експлуатації деяких активів до закінчення терміну їх користування. 

“Наприклад, у галузі енергетики, за нашими оцінками, до 2050 року можуть виявитися бездіяльними активи обсягом близько $2,1 трлн, з яких 80% – вугільні ТЕС у таких країнах, як Китай та Індія, що є порівняно новими (менше ніж 15 років) і мають значно більший термін придатності”, – наголошується у звіті.

Нагадаємо, в Україні розповіли, як провалилась світова мета зібрати $100 млрд кліматичних фінансів.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, ЄС представив план "зеленого" переходу економіки, який може створити додатково 1 млн робочих місць до 2030 року.

Читайте також
Європейський парламент схвалив нові правила екодизайну
Європейський парламент схвалив нові правила екодизайну

Правила потребують остаточного схвалення національних урядів

ЄС має інвестувати 600 млрд євро в енергетичну інфраструктуру заради зеленого переходу
ЄС має інвестувати 600 млрд євро в енергетичну інфраструктуру заради зеленого переходу

Брюссель віддає перевагу новому підходу до вирішення проблеми: "інвестиції, що випереджають потреби"

В ЄС прийняли закон “Про критичну сировину”: що зміниться
В ЄС прийняли закон “Про критичну сировину”: що зміниться

Закон сприятиме розвитку місцевого гірничодобувного сектору та розширить потужності з утилізації та переробки

Єврокомісія запропонувала помʼякшення правил Green Deal для фермерів
Єврокомісія запропонувала помʼякшення правил Green Deal для фермерів

Помʼякшення правил розглянуть на засіданні міністрів сільського господарства 26 березня