Україна заплатить за кліматичну нейтральність понад 15% ВВП – McKinsey

Україна заплатить за кліматичну нейтральність понад 15% ВВП – McKinsey shutterstock
Катерина Бєлоусова

Більша частина витрат на забезпечення енергопереходу припаде на найбільші економіки світу – США, Китай, Євросоюз, Японію і Велику Британію

Україна має витрачати  понад 15% від сукупного ВВП у період 2021-2050 років, щоб досягти кліматичної нейтральності за сценарієм Net Zero 2050.

Такі висновки міститься в новому звіті McKinsey Global Institute – дослідницькому підрозділі міжнародної консалтингової компанії McKinsey, повідомляє Green Deal.

У звіті зазначили, що сукупні капітальні витрати на фізичні активи з метою глобальної декарбонізації становитимуть $275 трлн, або 7,5% накопиченого світового ВВП до 2050 року.

Дослідження охоплювало сектори, які продукують 85% загальних парникових викидів у 69 країнах. McKinsey прогнозують, що середньорічні витрати у світі на декарбонізацію повинні будуть зрости до $9,2 трлн порівняно з нинішніми $5,7 трлн.

Аналітики віднесли Україну до групи країн, що здійснюють інтенсивну емісію. До неї також увійшли Бангладеш, Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, ПАР, Таїланд, Туреччина та В’єтнам.

“Ці країни, ймовірно, пристосуються до переходу переважно за рахунок декарбонізації промислових процесів, розширення потужностей відновлюваної енергетики та допомоги фермерам у переході на низьковуглецеві методи або відмови від сільського господарства”, – сказано в матеріалі.

За даними дослідження більша частина витрат на забезпечення енергопереходу припаде на найбільші економіки світу – США, Китай, Євросоюз, Японію і Велику Британію, які до 2050 року витратять на декарбонізацію близько 6% свого сукупного ВВП.

“У результаті енергопереходу зникнуть 187 млн робочих місць, пов’язаних із добуванням викопного палива та “брудними” виробництвами, проте з’являться 202 млн нових – у нейтральній економіці”, – стверджується у звіті.

Також “зелений” енергоперехід може сприяти виведенню з експлуатації деяких активів до закінчення терміну їх користування. 

“Наприклад, у галузі енергетики, за нашими оцінками, до 2050 року можуть виявитися бездіяльними активи обсягом близько $2,1 трлн, з яких 80% – вугільні ТЕС у таких країнах, як Китай та Індія, що є порівняно новими (менше ніж 15 років) і мають значно більший термін придатності”, – наголошується у звіті.

Нагадаємо, в Україні розповіли, як провалилась світова мета зібрати $100 млрд кліматичних фінансів.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, ЄС представив план "зеленого" переходу економіки, який може створити додатково 1 млн робочих місць до 2030 року.

Читайте також
Небезпечно для роботи: пекельна спека у Європі знижує продуктивність праці
Небезпечно для роботи: пекельна спека у Європі знижує продуктивність праці

У підсумку це загрожує мільярдними економічними втратами

Механізм вимирання видів через зміну клімату виявився зовсім не таким, як гадали вчені
Механізм вимирання видів через зміну клімату виявився зовсім не таким, як гадали вчені

45% з 5100 видів вимерли локально у найтеплішій частині регіону, де раніше проживали

Країни ЄС стають на бік нафтового лобі та США, щоб відкласти нові правила щодо викидів метану
Країни ЄС стають на бік нафтового лобі та США, щоб відкласти нові правила щодо викидів метану

Критики говорять про неготовність інфраструктури та загрозу для енергетичного імпорту

Майже 38% усіх екологічних інвестицій ЄС у 2025 році припало на стічні води
Майже 38% усіх екологічних інвестицій ЄС у 2025 році припало на стічні води

Найбільше коштів в охорону природи вкладає бізнес