У Верховній Раді зареєстрували два нові законопроєкти «Про промислове забруднення» Слово і діло

У Верховній Раді зареєстрували два нові законопроєкти «Про промислове забруднення»

Валентина Гембарська

Попередній законопроєкт №4167 тричі провалився у парламенті

У Верховній Раді у вівторок, 7 вересня, зареєстрували два доопрацьовані законопроєкти "Про промислове забруднення" — №6004 та альтернативний №6004-1.

ЕкоПолітика проаналізувала текст законопроєктів та пропонує своїм читачам ознайомитися з основними положеннями.

№6004"Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення". Авторка: нардепка від "Голосу" Олександра Устінова.

Мета – встановлення правових та організаційних засад інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності, для забезпечення високого рівня захисту довкілля шляхом впровадження інтегрованого довкільного дозволу, визначення видів діяльності, які вимагають інтегрованого довкільного дозволу, вимог щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління, моніторингу викидів та контролю дотримання умов інтегрованого довкільного дозволу.

Автори документу пояснюють, що існує низка регуляторних та інституційних причин, що призводять до проблеми забруднення навколишнього природного середовища суб’єктами господарювання в Україні.

"Система дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища заснована на покомпонентному підході до регулювання впливу на навколишнє природне середовища: законодавством передбачена видача дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування, здійснення операцій у сфері поводження з відходами - документів дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища. Такий підхід не дає змоги враховувати кумулятивний вплив, що здійснює суб’єкт господарювання на навколишнє природне середовище, частково залишаючи поза увагою питання, пов’язані з охороною ґрунтів та забрудненням підземних вод, ефективним споживанням енергії та сировини, умовами виведення з експлуатації та відновленням території промислового майданчика до безпечного екологічного стану", — сказано у пояснювальній записці.

Зазначається, що у рамках імплементації положень Директиви 2010/75/ЄС обов’язковим є застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління і досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих обсягів викидів. В Україні немає розроблених нормативно-правових актів, що встановлюють перелік найкращих доступних технологій та методів управління для регулювання окремих видів діяльності, а гранично допустимі концентрації та гранично допустимі скиди забруднюючих речовин не відповідають значенням Директиви 2010/75/ЄС.

"Недостатній рівень здійснення контролю з боку держави за виконанням умов документів дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища та недієвий механізм забезпечення дотримання виконання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища не заохочують суб’єктів господарювання до збільшення інвестицій у природоохоронні заходи. Натомість більша частина промислового обладнання в Україні є морально застарілою та вичерпала свій ресурс, що призводить до збоїв в експлуатації та підвищує ризик виникнення масштабних небезпечних аварій", — наголошують автори.

Законопроєкт визначає: 

  • основні вимоги до інтегрованого довкільного дозволу,
  • перелік видів діяльності, які вимагають отримання інтегрованого довкільного дозволу,
  • процедуру видачі інтегрованого довкільного дозволу, підстави відмови у видачі інтегрованогодовкільного дозволу,
  • підстави та порядок зупинення та анулювання інтегрованого довкільного дозволу,
  • підстави та порядок внесення змін до інтегрованого довкільного дозволу,
  • вимоги до реєстру інтегрованих довкільних дозволів, особливості моніторингу викидів та контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований довкільний дозвіл;
  • розширені обов’язки оператора забруднювальної установки: він зобов’язаний негайно інформувати дозвільний і контролюючий органи у випадку позаштатної ситуації або аварії, забезпечувати доступ контролюючим органам до перевірок, здійснювати реєстрацію, оброблення та представлення результатів моніторингу викидів таким чином, щоб забезпечити контролюючому органу можливість перевірки їх достовірності та контролю за дотриманням умов інтегрованого довкільного дозволу;
  • умови інтегрованого дозволу для напрямку діяльності "інтенсивне вирощування свиней та птиці" — мають враховувати вимоги законодавства про захист тварин від жорстокого поводження
  • скорочення терміну переходу на НДТМ.

№6004-1 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності". Автор: нардеп від "Слуги народу" Олег Марусяк.

Мета — встановлення правових та організаційних засад запобігання, зменшення, контролю та усунення забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, для забезпечення високого рівня захисту довкілля шляхом впровадження інтегрованого довкільного дозволу, визначення видів діяльності, які вимагають інтегрованого довкільного дозволу, вимог щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління, моніторингу викидів та контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований довкільний дозвіл.

"Зараз в Україні відсутні нормативно-правові акти, які встановлюють перелік найкращих доступних технологій та методів управління для регулювання окремих видів діяльності, а гранично допустимі концентрації та гранично допустимі скиди забруднюючих речовин не відповідають значенням Директиви 2010/75/ЄС. Система дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні щороку доводить свою неефективність, а залишення її у діючій моделі не дозволяє вирішити нагальні проблеми забруднення довкілля", — сказано у пояснювальній записці.

Наразі, законодавством передбачена видача дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування, здійснення операцій у сфері поводження з відходами - документів дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища. На думку авторів законопроєкту, такий підхід не дає змоги враховувати кумулятивний вплив, що здійснює суб’єкт господарювання на навколишнє природне середовище, частково залишаючи поза увагою питання, пов’язані з охороною ґрунтів та забрудненням підземних вод, ефективним споживанням енергії та сировини, умовами виведення з експлуатації та відновленням території промислового майданчика до безпечного екологічного стану.

"Тож, беручи до уваги ряд екологічних проблем, які гостро стоять в Україні, питання імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію та проведення реформ у сфері охорони довкілля, зокрема впровадження інституту інтегрованого довкільного дозволу щодо регулювання забруднення навколишнього природного середовища та застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління, а також досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих обсягів забруднення є першочерговим завданням в сьогоднішніх екологічних реаліях. Зазначені зміни обумовлять забезпечення належного ступеня захищеності суспільства від екологічних катастроф, запобігання погіршенню екологічної обстановки у регіонах, досягненню європейського рівня охорони довкілля та усунення небезпеки для здоров’я людей", — підкреслюють автори документу.

Зазначається, що ухвалення цього проєкту закону сприятиме значному прискоренню темпів виконання Україною вимог Угоди про асоціацію щодо приведення у відповідність законодавства України у сфері охорони довкілля до законодавства Європейського Союзу, сприятиме використанню українськими підприємствами новітніх найкращих технологій у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також значно покращить інвестиційний клімат у державі.

Основні положення:

  • визначаються основні вимоги до інтегрованого довкільного дозволу;
  • перелік видів діяльності, які вимагають отримання інтегрованого довкільного дозволу;
  • процедура видачі інтегрованого довкільного дозволу;
  • підстави відмови у видачі інтегрованого довкільного дозволу;
  • підстави та порядок зупинення та анулювання інтегрованого довкільного дозволу;
  • підстави та порядок внесення змін до інтегрованого довкільного дозволу, вимоги до реєстру інтегрованих довкільних дозволів;
  • розробляє та затверджує висновки НДТМ Кабінет міністрів. Обов’язковим є публічне обговорення;
  • проведення громадських слухань не є обов’язковим;
  • для оцінки відступу обов’язковим є врахування плану модернізації установки для досягнення нормативів, визначених у НДТМ;
  • відступ може надаватись на термін не більше 7 років та 15 років з дня введення в дію висновків НДТМ за певних умов;
  • моніторинг викидів прив’язується до вимог висновків НДТМ та правил технічної експлуатації таких установок;
  • положення про моніторинг викидів вводиться в дію через 2 роки з дня введення в дію висновків НДТМ.
Читайте також
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"

На думку фахівців, документ потребує змін, які допоможуть створити прозорі правила для підприємств та сприятливий інвестиційний клімат

Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"
Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"

Згідно документу, підприємства мають понад 12 років на впровадження НДТМ, за умови отримання відступу у Міндовкілля

П'ять питань до скандального законопроєкту «Про промислове забруднення»
П'ять питань до скандального законопроєкту «Про промислове забруднення»

У Верховній Раді вже заявляли, що законопроєкт визначає занадто стислі терміни перехідного періоду