На шляху до повноцінного членства в ЄС Україна має "вбудувати" у своє законодавство близько 200 правових актів ЄС у сфері клімату та охорони довкілля. Всі вони обов’язкові, проте деякі у Міністерстві економіки вважають фундаментальними. На форумі "Довкілля для України" урядовці розповіли про ключові євроінтеграційні документи, над якими зараз працює влада. Показово, що їх об’єднує не місія збереження природи, а тема інвестицій та економічної стійкості. А оскільки в ЄС з екологією суворо, то Україна вимушена поспішити з їхнім ухваленням.
Про це пише ЕкоПолітика із посиланням на виступ спікерів у межах дискусійної панелі "Презентація євроінтеграційних нормативно-правових актів".
Система торгівлі квотами по-українськи
Найважливішим і чи не найбільш резонансним є законопроєкт "Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами". Це засадничий документ, який створює фундамент для української системи торгівлі викидами.
У міністерстві усвідомлюють, що саме він визначатиме конкурентоспроможність економіки України. Тож в.о. начальника управління з питань зміни клімату Мінекономіки Юлія Романенко напряму зазначила, що це не про екологію, а про інвестиції та збереження доступу до європейських ринків.
Попри поширену думку, що кліматична політика під час війни "не на часі", вимоги Євросоюзу не дають Україні відкласти впровадження відповідного законодавства. Водночас бізнес уже відчув тиск від розгортання європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ).
Тож у грудні 2025 року було оголошено про збір пропозицій до документа. Після опрацювання інформації 15 травня було представлено оновлену версію. До кінця цього тижня ще триває збір коментарів і зауважень. Водночас законопроєкт перебуває на погодженні центральних органів влади. Впродовж 2-3 тижнів у Мінекономіки обіцяють доопрацювати всі коментарі, а згодом передати документ до Кабміну та Верховної Ради.
Впроваджувати НСТВ пропонують у три фази, щоб уникнути різкого збільшення навантаження на українську промисловість. Перша фаза має розпочатися із 2028 року. Її називають своєрідним адаптаційним періодом, коли бізнес має підготуватися до нових правил. На цьому етапі вже впровадять реєстр НСТВ та аукціонну платформу, проте сам аукціон буде спрощено, а невикористані квоти не переноситимуть на наступний рік.
На другому етапі планують сформувати повноцінний ринок квот із вторинною торгівлею. Третя фаза НСТВ вже передбачає інтеграцію української системи до EU ETS після вступу до ЄС.
Безкоштовних квот не буде. Їх вартість обіцяють встановлювати з урахуванням навантаження СТВ на економіку ЄС. Попередньо, у 2034 році за тонну СО2 доведеться платити до 10 євро.
Доходи від НСТВ планують скеровувати на екомодернізацію підприємств. Для цього створять "Фонд модернізації України".
За словами Юлії Романенко, окрім виконання євроінтеграційних зобов’язань, власна СТВ дозволить відтермінувати навантаження в межах європейської системи торгівлі викидами та захистити експортерів від надмірного тиску в кордонах СВАМ. До того ж у Мінекономіки запевняють, що така система стане джерелом коштів для екологічної модернізації української промисловості.
Свої ролі у забезпеченні роботи НСТВ матимуть Кабмін, Мінекономіки, адміністратор НСТВ, оператор ринку квот, Державна екологічна інспекція та НКЦПФР.
У Мінекономіки розуміють, що СТВ може зумовити супротив і нерозуміння на перших етапах, проте наводять приклад системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Свого часу в уряді також були сумніви, чи готовий бізнес до цього. Проте нині ця система працює, а 522 установки вже зареєстровано. Нині, задля спрощення, її переводять у електронний вигляд.
Критерії "сталості" бізнесу
Наступний документ — законопроєкт "Про таксономію сталих видів економічної діяльності та сталі інвестиції". Він має впровадити європейську систему класифікації таких видів діяльності, які допомагають досягненню кліматичних цілей. Попередньо, він охопить близько 100 економічних сегментів, кожен із яких так чи інак стосується викидів, впливу на ґрунти чи біорізноманіття.
Таксономія передбачає чіткі критерії, зрозумілі для фінансових установ та бізнесу, які можуть стати предметом регулювання для різних юрисдикцій. Цей інструмент необхідний для вибору пріоритетності інвестицій у галузі, найбільш важливі у досягненні цілей "Європейського зеленого курсу".
Для України це важливо передусім для майбутнього залучення іноземного капіталу у відбудову. Адже вимоги "сталості" вочевидь будуть одними з основних для рішення інвестувати чи ні у певний бізнесовий проєкт.
Таксономія визначатиме перелік видів діяльності, які за певних умов відповідають критеріям сталості. Самі ці критерії складаються з шести вимірів — двох кліматичних і чотирьох довкіллєвих. Водночас діятиме принцип "не завдавати суттєвої шкоди". Тобто позитивний вплив в одному напрямі не мусить нівелюватися згубним впливом в іншому.
Проблема розробки цього законопроєкту — постійні зміни у європейських нормах. Лише у березні в ЄС оновили таксономічні правила, тож в Україні чекають на їхнє затвердження для коригування власних проєктів нормативних актів.
Проєкт закону планують подати до Верховної Ради вже до кінця року. У ті ж самі терміни обіцяють підготувати й опублікувати підзаконні акти.
Фундаментальна стратегія
Основою для всіх подальших вимог з декарбонізації та екомодернізації, інструментів залучення інвестицій і досягнення Україною кліматичних цілей у Мінекономіки вважають стратегію державної екологічної політики України. Нині її оновлюють на період до 2030 року.
Як повідомив Богдан Семененко, начальник управління охорони навколишнього природного середовища, запобігання та контролю промислового забруднення, у Мінекономіки вже розробили відповідний документ. Нині він проходить погодження центральних органів влади та обговорення з громадськістю.
Попередню стратегію розробляли ще у 2019 році, тож вона взагалі не відповідає реальній ситуації. Тож при оновленні документу врахували такі фактори.
- Євроінтеграція. Якщо у 2019 році Україна була ще асоційованим членом ЄС, то зараз вже є повноцінним кандидатом до вступу. Тепер імплементація всіх європейських директив — це не вибір, а обов’язок. Тому їх "вмонтували" у кожен аспект стратегії.
- Вплив війни. Ухвалені раніше підходи стикаються із непередбачуваними обставинами, які треба врахувати у планах відновлення. Наприклад, ідеться про небезпечні відходи руйнування, як-от азбест.
- Кліматична політика. Свою роль вже зіграла деіндустріалізація, спричинена війною. Проте вже зараз Україна планує інвестиції у відновлення. І чи будуть вони реалізовані, залежить від візії декарбонізації.
Докладніший аналіз проєкту закону про НСТВ читайте у матеріалі від ЕкоПолітики.
