У Білій Церкві вперше в Україні створили унікальну смугу біорізноманіття. Фото

У Білій Церкві вперше в Україні створили унікальну смугу біорізноманіття. Фото ucn.org.ua
Олена Яценьо

Це інноваційне рішення з озеленення міста

Пілотний модуль біорізноманіття вперше в Україні з'явився в листопаді 2020 року в Білій Церкві.

Це інноваційне рішення з адаптації міст до зміни клімату, які впроваджуються в Україні, інформує "Українська кліматична мережа".

Як пояснили в УКМ, модуль або смуга біорізноманіття – це рослинне угрупування, яке формується для збереження аборигенних і натуралізованих видів рослин.

"Такі смуги сприяють тому, що різноманіття листя та стебел краще затримує пил і дощову воду, які потрапляють на ґрунт. Ще одне із завдань, яке розв'язують такі смуги, – це запобігання вивітрюванню, через яке відбуваються руйнування та зміна складу ґрунту, погіршується його родючість. Висаджені рослини стримують надмірне висихання та промерзання ґрунту, слугують укриттям для дощових черв’яків, дрібних комах, які є їжею міським птахам", – вказано в матеріалі.

У Білій Церкві на звичайній розділювальній смузі, що розмежовує шосе з інтенсивним рухом автотранспорту, було висаджено шість аборигенних (притаманних для місцевості) і натуралізованих видів рослин із різною будовою кореневих систем, надземних частин, а також із різною морфологією листя.

Зокрема, до складу композиції для забезпечення візуальної структурованості ввійшли чагарники, а для візуального гармонійного різноманіття – злаки та квіткові рослини. Це неінвазійні види, що не пригнічують місцеву флору. Серед них кизильник, щучник, півники, орлики, королиці, мак-самосійка, роман, льон, тонконіг та інші.

"Створюючи смугу біорізноманіття, ми хотіли показати, що існують інші підходи до озеленення міського простору, орієнтовані на формування міського середовища якісного і для людини, і для природи. Посадка аборигенних видів рослин вздовж розділювальної смуги не лише сприятиме ошатності території, а й збільшить біорізноманіття, сприятиме адаптації простору до надмірної спеки та понаднормових опадів", – зазначає проєктний менеджер Фонду Микола Глухенький.

Зазначається, що під час створення смуги біорізноманіття команду консультувала експертка з ботаніки й засновниця еколого-просвітницького проєкту Native Planting in Ukraine Ангеліна Русанова.

Як наголосили у фонді, правильно обрати рослини для озеленення – тільки частина успіху, інша частина – правильно розмістити їх на ділянці.

ucn.org.ua

Створення смуги біорізноманіття не потребує значних капіталовкладень. Основними частинами бюджету, за даними представників Фонду, є ціна закупівлі посадкового матеріалу, яка залежить від кількості саджанців, а також роботи працівників, які попередньо очистять територію від небажаної рослинності та висадять посадковий матеріал.

Подальший догляд за смугою передбачає в перший рік після висадки полив у спекотні періоди. У наступні роки за оптимальних умов смуга не потребує постійної уваги, що є значно дешевшим, ніж постійний догляд, наприклад, за газонами, які потрібно що два тижні косити та поливати.

Раніше ЕкоПолітика розповідала про рослини Червоної книги України: які причини їх зникнення та як їх захистити.

Нагадаємо також, що Червона книга України поповнилася новими рослинами. Оновлений перелік видів рослин затвердило Міністерство юстиції України.

Читайте також
Через руйнування дамби Національне військове кладовище під Києвом перетворюється на болото
Через руйнування дамби Національне військове кладовище під Києвом перетворюється на болото

Болотиста місцевість із природними водотоками не придатна для будівництва

Річка лише для обраних. У Мінекономіки не знали про блокування берега в Кончі-Заспі
Річка лише для обраних. У Мінекономіки не знали про блокування берега в Кончі-Заспі

Огорожі елітної нерухомості збудовані впритул до води

Бернський комітет вимагає пояснень від України щодо будівництва НВМК у Мархалівському лісі
Бернський комітет вимагає пояснень від України щодо будівництва НВМК у Мархалівському лісі

Також комітет очікує на план заходів, які мають компенсувати завдану дикій природі шкоду

Кейс Мархалівського лісу набув міжнародного розголосу: RFI опублікувало своє розслідування
Кейс Мархалівського лісу набув міжнародного розголосу: RFI опублікувало своє розслідування

Про те, як українська влада із впертістю носорога продовжує гнути свою лінію попри шалений опір громадськості, тепер читатимуть по всьому світу