У Білій Церкві вперше в Україні створили унікальну смугу біорізноманіття. Фото ucn.org.ua

У Білій Церкві вперше в Україні створили унікальну смугу біорізноманіття. Фото

Олена Яценьо

Це інноваційне рішення з озеленення міста

Пілотний модуль біорізноманіття вперше в Україні з'явився в листопаді 2020 року в Білій Церкві.

Це інноваційне рішення з адаптації міст до зміни клімату, які впроваджуються в Україні, інформує "Українська кліматична мережа".

Як пояснили в УКМ, модуль або смуга біорізноманіття – це рослинне угрупування, яке формується для збереження аборигенних і натуралізованих видів рослин.

"Такі смуги сприяють тому, що різноманіття листя та стебел краще затримує пил і дощову воду, які потрапляють на ґрунт. Ще одне із завдань, яке розв'язують такі смуги, – це запобігання вивітрюванню, через яке відбуваються руйнування та зміна складу ґрунту, погіршується його родючість. Висаджені рослини стримують надмірне висихання та промерзання ґрунту, слугують укриттям для дощових черв’яків, дрібних комах, які є їжею міським птахам", – вказано в матеріалі.

У Білій Церкві на звичайній розділювальній смузі, що розмежовує шосе з інтенсивним рухом автотранспорту, було висаджено шість аборигенних (притаманних для місцевості) і натуралізованих видів рослин із різною будовою кореневих систем, надземних частин, а також із різною морфологією листя.

Зокрема, до складу композиції для забезпечення візуальної структурованості ввійшли чагарники, а для візуального гармонійного різноманіття – злаки та квіткові рослини. Це неінвазійні види, що не пригнічують місцеву флору. Серед них кизильник, щучник, півники, орлики, королиці, мак-самосійка, роман, льон, тонконіг та інші.

"Створюючи смугу біорізноманіття, ми хотіли показати, що існують інші підходи до озеленення міського простору, орієнтовані на формування міського середовища якісного і для людини, і для природи. Посадка аборигенних видів рослин вздовж розділювальної смуги не лише сприятиме ошатності території, а й збільшить біорізноманіття, сприятиме адаптації простору до надмірної спеки та понаднормових опадів", – зазначає проєктний менеджер Фонду Микола Глухенький.

Зазначається, що під час створення смуги біорізноманіття команду консультувала експертка з ботаніки й засновниця еколого-просвітницького проєкту Native Planting in Ukraine Ангеліна Русанова.

Як наголосили у фонді, правильно обрати рослини для озеленення – тільки частина успіху, інша частина – правильно розмістити їх на ділянці.

ucn.org.ua

Створення смуги біорізноманіття не потребує значних капіталовкладень. Основними частинами бюджету, за даними представників Фонду, є ціна закупівлі посадкового матеріалу, яка залежить від кількості саджанців, а також роботи працівників, які попередньо очистять територію від небажаної рослинності та висадять посадковий матеріал.

Подальший догляд за смугою передбачає в перший рік після висадки полив у спекотні періоди. У наступні роки за оптимальних умов смуга не потребує постійної уваги, що є значно дешевшим, ніж постійний догляд, наприклад, за газонами, які потрібно що два тижні косити та поливати.

Раніше ЕкоПолітика розповідала про рослини Червоної книги України: які причини їх зникнення та як їх захистити.

Нагадаємо також, що Червона книга України поповнилася новими рослинами. Оновлений перелік видів рослин затвердило Міністерство юстиції України.

Читайте також
На Миколаївщині унікальний степ перетворюють на ліс: екоактивісти бʼють на сполох
На Миколаївщині унікальний степ перетворюють на ліс: екоактивісти бʼють на сполох

Екоактивісти закликають припинити заліснення Олександрівської балки та створити заказник

Європарламент ухвалив закон про відновлення 20% суші та моря до 2030 року
Європарламент ухвалив закон про відновлення 20% суші та моря до 2030 року

Понад 80% європейських ареалів перебувають у “поганому” стані

Рослини почали адаптовуватися до зникнення комах-запилювачів: науковці бʼють на сполох
Рослини почали адаптовуватися до зникнення комах-запилювачів: науковці бʼють на сполох

За останні 30 років розмір квітки зменшився на 10%, а кількість нектару на 20%

На Київщині заповідники допомогли відновити популяцію рідкісної квітки – екологи
На Київщині заповідники допомогли відновити популяцію рідкісної квітки – екологи

У Голосіївському нацпарку у 2022 році знайшли численні популяції сну чорніючого та розкритого