У Білій Церкві вперше в Україні створили унікальну смугу біорізноманіття. Фото ucn.org.ua

У Білій Церкві вперше в Україні створили унікальну смугу біорізноманіття. Фото

Олена Яценьо

Це інноваційне рішення з озеленення міста

Пілотний модуль біорізноманіття вперше в Україні з'явився в листопаді 2020 року в Білій Церкві.

Це інноваційне рішення з адаптації міст до зміни клімату, які впроваджуються в Україні, інформує "Українська кліматична мережа".

Як пояснили в УКМ, модуль або смуга біорізноманіття – це рослинне угрупування, яке формується для збереження аборигенних і натуралізованих видів рослин.

"Такі смуги сприяють тому, що різноманіття листя та стебел краще затримує пил і дощову воду, які потрапляють на ґрунт. Ще одне із завдань, яке розв'язують такі смуги, – це запобігання вивітрюванню, через яке відбуваються руйнування та зміна складу ґрунту, погіршується його родючість. Висаджені рослини стримують надмірне висихання та промерзання ґрунту, слугують укриттям для дощових черв’яків, дрібних комах, які є їжею міським птахам", – вказано в матеріалі.

У Білій Церкві на звичайній розділювальній смузі, що розмежовує шосе з інтенсивним рухом автотранспорту, було висаджено шість аборигенних (притаманних для місцевості) і натуралізованих видів рослин із різною будовою кореневих систем, надземних частин, а також із різною морфологією листя.

Зокрема, до складу композиції для забезпечення візуальної структурованості ввійшли чагарники, а для візуального гармонійного різноманіття – злаки та квіткові рослини. Це неінвазійні види, що не пригнічують місцеву флору. Серед них кизильник, щучник, півники, орлики, королиці, мак-самосійка, роман, льон, тонконіг та інші.

"Створюючи смугу біорізноманіття, ми хотіли показати, що існують інші підходи до озеленення міського простору, орієнтовані на формування міського середовища якісного і для людини, і для природи. Посадка аборигенних видів рослин вздовж розділювальної смуги не лише сприятиме ошатності території, а й збільшить біорізноманіття, сприятиме адаптації простору до надмірної спеки та понаднормових опадів", – зазначає проєктний менеджер Фонду Микола Глухенький.

Зазначається, що під час створення смуги біорізноманіття команду консультувала експертка з ботаніки й засновниця еколого-просвітницького проєкту Native Planting in Ukraine Ангеліна Русанова.

Як наголосили у фонді, правильно обрати рослини для озеленення – тільки частина успіху, інша частина – правильно розмістити їх на ділянці.

ucn.org.ua

Створення смуги біорізноманіття не потребує значних капіталовкладень. Основними частинами бюджету, за даними представників Фонду, є ціна закупівлі посадкового матеріалу, яка залежить від кількості саджанців, а також роботи працівників, які попередньо очистять територію від небажаної рослинності та висадять посадковий матеріал.

Подальший догляд за смугою передбачає в перший рік після висадки полив у спекотні періоди. У наступні роки за оптимальних умов смуга не потребує постійної уваги, що є значно дешевшим, ніж постійний догляд, наприклад, за газонами, які потрібно що два тижні косити та поливати.

Раніше ЕкоПолітика розповідала про рослини Червоної книги України: які причини їх зникнення та як їх захистити.

Нагадаємо також, що Червона книга України поповнилася новими рослинами. Оновлений перелік видів рослин затвердило Міністерство юстиції України.

Читайте також
"Одне з найбільших чудес природи": вчені виявили комашиний "хайвей"
"Одне з найбільших чудес природи": вчені виявили комашиний "хайвей"

Маленькі істоти використовують його щороку під час міграції

Якщо світ не помириться з природою, воєн стане ще більше, – Голова саміту ООН
Якщо світ не помириться з природою, воєн стане ще більше, – Голова саміту ООН

Вона впевнена, що світові інституції мають реформуватися, аби протистояти глобальним викликам

У світі відзначають Міжнародний день біологічного різноманіття
У світі відзначають Міжнародний день біологічного різноманіття

З початком повномасштабного вторгнення перед Україною постали безпрецедентні виклики, адже бойовими діями знищені цілі екосистеми з їхніми мешканцями

На Миколаївщині унікальний степ перетворюють на ліс: екоактивісти бʼють на сполох
На Миколаївщині унікальний степ перетворюють на ліс: екоактивісти бʼють на сполох

Екоактивісти закликають припинити заліснення Олександрівської балки та створити заказник