Компанії втратили б 44% прибутку, якби платили за шкоду для клімату – дослідження

Компанії втратили б 44% прибутку, якби платили за шкоду для клімату – дослідження

Катерина Бєлоусова

На сектори енергетики, комунальних послуг, транспорту та промисловість припадає 89% загального корпоративного вуглецевого збитку

Дослідження науковців зі США показало, що якби світові корпорації відшкодовували збитки за викиди, що спричиняють зміну клімату, їхні прибутки впали б на 44%.

Вчені проаналізували дані 15 тисяч компаній та виявили, що “корпоративний вуглецевий збиток” лише від цієї частки може сягнути трильйонів доларів, повідомляє Green Queen.

Зазначається, що вчені досліджували компанії зі США, Великої Британії, ЄС та інших країн, які зобовʼязані звітувати про свої викиди. Вони дотримувалися запропонованої Агентством охорони навколишнього середовища вартості забруднення вуглецем, тобто $190 за тонну.

Дослідники виявили, що якби компанії платили за свій внесок у забруднення вуглецем, вони б втратили 3% доходів. У США збитки становили б 18,5% від прибутку та 2% від доходу.

Зазначається, що найбільший вуглецевий збиток виявили у чотирьох енергоємних галузях. Так на сектори енергетики, комунальних послуг, транспорту та промисловість припадає 89% загального корпоративного вуглецевого збитку. Збитки у цих галузях перевищили б прибутки, зокрема вдвічі у комунальному секторі. 

Дослідження показало, що найменші вуглецеві збитки завдають банківський та інвестиційний сектори (до 1% своїх прибутків). Серед країн найбільші вуглецеві збитки спричиняють росія та Індонезія, а найнижчі – Велика Британія та США.

Зазначається, що дослідження враховувало лише прямі викиди. Тобто, наприклад, викиди від виробництва автомобіля, а не його експлуатації.

За словами співавтора дослідження Крістіана Лойза, розрахунки також стосуються лише частини світових компаній, причому багато державних фірм виключено, а приватні взагалі не вказані. Однак дослідження показало, яка діяльність є особливо дорогою для суспільства з точки зору клімату.

Науковці стверджують, що обов’язкове розкриття інформації про викиди може допомогти зменшити їхню кількість, адже:

  • без надійних вимірювань і достовірних даних неможливо мати політику обмеження викидів;
  • це допоможе фінансовим ринкам оцінити існуючу та очікувану в майбутньому екологічну політику;
  • такі вимоги можуть стимулювати бізнес контролювати свій вплив на навколишнє середовище навіть без кліматичної політики.

Автори стверджують, що обов’язкове розкриття інформації може призвести до того, що фірми будуть відповідальними за свої зобов’язання щодо скорочення викидів і досягнення кліматичної нейтральності. Наразі бракує даних про те, чи виконують фірми свої кліматичні обіцянки, чи просто займаються грінвошингом.

“Важко уявити успішний підхід до кліматичної проблеми, який не базується на обов’язковому розкритті інформації", – сказали науковці.

Нагадаємо, анонімне опитування показали, що 58% генеральних директорів у всьому світі та 68% у США заявили, що їхні компанії винні у грінвошингу.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, дослідження незалежного аналітичного центру InfluenceMap показало, що 5 найбільших нафтогазових компаній перебільшують свої екологічні внески в публічних повідомленнях та продовжують спрямовувати більшість інвестицій у нафтогазові проєкти.

Читайте також
З підприємств на Черкащині збираються стягнути понад 4 млн грн за забруднення повітря
З підприємств на Черкащині збираються стягнути понад 4 млн грн за забруднення повітря

Шкідливі викиди в атмосферне повітря, зокрема оксиду азоту, є порушенням норм Закону України

ФРУ звернулась до уряду з рекомендаціями врегулювання питань СВАМ
ФРУ звернулась до уряду з рекомендаціями врегулювання питань СВАМ

Понад 2,7 тис. український компаній підпадають під дію СВАМ при експорті продукції

У 2023 році рівень парникових газів у повітрі досяг рекордних показників
У 2023 році рівень парникових газів у повітрі досяг рекордних показників

NOAA оголосило, що викид вуглекислого газу у 2023 році піднявся на третє місце за 65 років ведення записів