Єврокомісія представила нові бенчмарки для СТВ: чи будуть поступки для промисловості

Єврокомісія представила нові бенчмарки для СТВ: чи будуть поступки для промисловості
Ганна Велика

Брюссель хоче одночасно підтримати декарбонізацію та конкурентоспроможність європейської індустрії

Європейська комісія представила оновлені контрольні показники Системи торгівлі квотами на викиди Європейського Союзу EU ETS (бенчмарки), які застосовуватимуть у 2026-2030 роках. Їх винесуть на громадське обговорення та проведуть консультації з державами-членами перед їх ухваленням.

Про офіційний старт цієї дискусії повідомили на сайті Єврокомісії.

Чому це важливо

Оновлення бенчмарків є ключовим етапом для визначення обсягів безкоштовних квот на викиди, які отримуватиме європейська промисловість. Згідно із запропонованими Єврокомісією орієнтирами, підприємства зможуть покривати близько 75% своїх викидів за рахунок таких квот.

У межах чинної системи EU ETS безкоштовні квоти розподіляються залежно від ефективності підприємств у кожному секторі. Орієнтиром є показники 10% найефективніших виробників. Компанії, які перевищують встановлені benchmark-рівні, повинні додатково купувати дозволи на викиди.

“Порогові значення ETS винагороджують найефективніші установки та гарантують, що безкоштовний розподіл квот є потужним стимулом для галузей, які лідирують у переході”, – пояснюють у Єврокомісії.

Перегляд контрольних показників на період 2026–2030 років доповнює запропоновану поправку до резерву стабільності ринку ETS, представлену 1 квітня. Ці зміни покликані зміцнити стабільність та передбачуваність ринку викидів вуглецю в ЄС, про яку так просили промисловці.

Що пропонують чиновники

У Комісії заявили, що використали “всю доступну законодавчу гнучкість”, аби врахувати занепокоєння промисловості щодо зростання витрат. Щоб стимулювати електрифікацію виробництва, в оновленому підході посадовці зберегли компенсацію непрямих викидів від споживання електроенергії у 14 галузевих еталонних показниках. Фінансовий ефект такого рішення оцінюють приблизно у €4 млрд упродовж 2026-2030 років.

“Разом ці заходи допоможуть підтримати конкурентоспроможність і декарбонізацію промисловості ЄС, одночасно посилюючи стабільність та передбачуваність європейського вуглецевого ринку”, — зазначили у Єврокомісії.

Представники виконавчої влади ЄС також нагадали, що до липня 2026 року планують провести масштабний перегляд EU ETS, щоб адаптувати систему до нових економічних та кліматичних викликів.

Крім того, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у березні 2026 року оголосила про запуск ETS Investment Booster із бюджетом €30 млрд. Його фінансуватимуть за рахунок 400 млн квот EU ETS, а кошти спрямують на проєкти з декарбонізації промисловості.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Єврокомісія знайшла лазівку, аби збільшити кількість безкоштовних квот у межах EU ETS.

Про те, чому запеклі дискусії навколо європейської системи торгівлі квотами на викиди спалахнули саме цього року, ми пояснювали у нашому великому аналітичному матеріалі.

Читайте також
Наче нічого й не було: із сайту Мінекономіки зник законопроєкт щодо НСТВ
Наче нічого й не було: із сайту Мінекономіки зник законопроєкт щодо НСТВ

Паралельно одну з версій навіть без розгляду вже показують парламентським комітетам

CBAM для України треба скасувати — екскомісар ЄС із питань торгівлі
CBAM для України треба скасувати — екскомісар ЄС із питань торгівлі

Країна вже втратила понад половину експорту окремих видів продукції

Газ замість декарбонізації: третина коштів Фонду модернізації ЄС іде не за призначенням
Газ замість декарбонізації: третина коштів Фонду модернізації ЄС іде не за призначенням

Окремо активісти відзначають проблеми з прозорістю даних

У ЄС за рік сплатили майже €372 млрд екологічних податків — Євростат
У ЄС за рік сплатили майже €372 млрд екологічних податків — Євростат

Найбільше суми екоподатків зросли у Румунії, Литві та Польщі