Уже протягом тривалого часу в Україні назрівала проблема поводження з медичними відходами. Поширення хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, лише загострило її, привернувши до неї пильну увагу суспільства та показавши загрозливі масштаби цієї проблеми. Адже, крім того, що в країні досі не налагоджено належні збір й утилізація таких відходів, через коронавірусну пандемію кількість небезпечного медичного сміття зросла вдвічі.
Яка ситуація склалася в Україні з медичними відходами, чим вони небезпечні та куди їх дівають — про все це та більше читайте в матеріалі ЕкоПолітики.
Яку небезпеку становлять медичні відходи
Медичні відходи є одними з найнебезпечніших: вони містять патогенні мікроорганізми й токсичні речовини, які можуть призводити до прямого чи опосередкованого забруднення середовища та стати причиною інфекційних та неінфекційних захворювань.
За словами CEO компанії-члена Асоціації управління відходами В’ячеслава Сьомика, медичні заклади продукують величезну кількість відходів, які створюють ризики хімічних, токсичних, канцерогенних, мутагенних і радіаційних впливів на організм людини та його інфікування.
З огляду на те, що медичне сміття є джерелом поширення інфекцій: ВІЛ, туберкульозу, гепатитів, а віднедавна — і COVID-19, його не можна викидати в загальний смітник. Такі небезпечні відходи заборонено вивозити на сміттєві полігони й тим більше — на нелегальні звалища. Їх мають утилізовувати особливим способом — через спалювання в спеціальних печах високої температури.
Якими бувають медичні відходи
Не всі медичні відходи є небезпечними. Загалом виділяють такі категорії цих відходів: A, B, C і D.
До категорії А належать епідемічно безпечні медичні відходи. Ідеться про харчові відходи медзакладів, окрім тих, що утворені в інфекційних, венерологічних і фтизіатричних відділеннях; відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами пацієнтів; побутові відходи (тверді, великогабаритні, ремонтні) всіх відділень закладу, крім інфекційних. Сюди, зокрема, можна віднести лікарняний інвентар, халати, бахіли, рукавички, які не забруднено небезпечними речовинами.
Медвідходи категорії А маркуються білим і зеленим кольором.
Довкіллю та людині загрожують медичні відходи категорії В, які епідемічно небезпечними та маркуються червоним кольором. Це найбільша група медвідходів, до якої, зокрема, належать відходи, які залишаються після догляду за пацієнтами з COVID-19.
Сюди відносять предмети, що контактували з інфікованим матеріалом, унаслідок чого вони вважаються контамінованими інфекційними агентами. До них належать:
- використані медичні інструменти;
- контаміновані біологічними рідинами предмети;
- органічні медичні відходи пацієнтів;
- відходи медичних лабораторій, що містять різні збудники;
- відходи, забруднені мокротинням пацієнтів, потенційно інфікованих туберкульозом;
- харчові відходи (за наявності у відділенні хворого з небезпечним інфекційним захворюванням).
Відходи категорії В поділяють на небезпечно гострі та інші. Небезпечно гострі — це голки, пір’я, леза тощо. Інші — засоби індивідуального захисту, медичні вироби або розхідні матеріали, забруднені кров’ю та іншими біологічними рідинами тощо.
Категорія С — токсикологічно небезпечні медичні відходи, які становлять хімічну загрозу та маркуютбся жовтим кольором.
До цієї категорії зараховано лікарські, діагностичні, дезінфекційні засоби; предмети, що містять ртуть, елементи живлення, лампи освітлення, прилади з вмістом важких металів.
Категорія D — радіологічно небезпечні медичні відходи. До цієї групи медвідходів відносять матеріали, що утворюються внаслідок використання радіоізотопів у медичних та/або наукових цілях і перевищують допустимі рівні, які встановлено нормами радіаційної безпеки.
Які правила поводження з медвідходами
Поводження з відходами категорії А передбачає збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення в межах вимог чинного законодавства.
Зокрема, харчові залишки збирають окремо та зберігають не довше, ніж до кінця зміни. Для цього в буфетах потрібно встановити багаторазові баки або пакети одноразового використання. Потім відходи слід перемістити в сміттєзбірник відділення на період, який не перевищує 24 години, а потім транспортувати на місце тимчасового зберігання на території лікарні.
Щодо відходів категорії В прописано такі етапи поводження: збирання та сортування відходів, маркування, знезараження та дезінфекція, транспортування відходів у накопичувальні контейнери в межах закладу, де вони утворюються, та утилізація.
Пересипати та утрамбовувати відходи цієї категорії категорично заборонено, крім аварійних ситуацій. Також забороняється розрізати медичні відходи для їх знезараження і знімати голку зі шприца після його використання.
Після знезараження їх потрібно передавати на підприємства, що мають ліцензію на утилізацію медичних відходів і відповідне сертифіковане обладнання.
Медичні відходи категорії С передають спеціалізованим підприємствам, які мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Ці відходи потрібно зберігати в окремих приміщеннях у контейнерах із кришками та спеціальними позначеннями.
Збирання, зберігання, транспортування та видалення відходів категорії D здійснюються відповідно до вимог законодавства України щодо поводження з радіоактивними відходами, нормами радіаційної безпеки.
Як утилізують медичні відходи у світі
Найбільш поширеними способами знешкодження медичних відходів у світі є такі:
- спалювання (інсинерація);
- обробка парою за високих температур під тиском (автоклавування);
- обробка дезінфекційними розчинами (хімічний метод).
З огляду на ризики, які супроводжують нинішній підхід до знешкодження інфекційно небезпечних медичних відходів, одним зі способів розв’язання проблеми є організація повного циклу поводження з відходами на території закладів охорони здоров’я фізичним методом.
Оскільки лікарні зазвичай розміщені в густо заселених зонах, розміщення на їхній території інсинераторів (спалювачів) зазвичай неможливе.
Водночас хімічний метод не рекомендований до використання, оскільки є небезпечним для медпрацівників, дорогий і має низьку ефективність дезінфекції. Проте саме його використовують більшість закладів охорони здоров’я України.
Найбільш безпечним й економічно вигідним методом є обробка відходів паром під тиском (автоклавування).
У світі немає чіткої єдиної політики щодо збору побутових медичних відходів. Наприклад, у Франції, Великій Британії, Данії, Бельгії та низці інших країн згідно із законодавством аптеки зобов’язані безоплатно збирати побутові медвідходи від населення.
А от у США протерміновані ліки, вітаміни також можна здати в спеціальні пункти прийому — у Drug Take Back Boxes. До 2010 року побутові медичні відходи в Америці збирали правоохоронні органи. Тепер це можуть робити лікарні, аптеки й виробники ліків. Фінансує збір й утилізацію фармацевтичних відходів здебільшого Управління з боротьби з наркотиками, але залежно від штату платити може "забруднювач", тобто фармацевтична компанія.
Куди дівається медичне сміття в Україні
В українських реаліях інфраструктури окремого збирання медичних відходів від населення взагалі немає. Сьогодні правове регулювання стосується тільки тих медвідходів, які утворюються в лікарнях, та й ті часто утилізуються неналежним чином.
Загалом, за словами ексголови Державної екологічної інспекції Андрія Мальованого, менш ніж половину медвідходів утилізують за всіма правилами.
Утилізацією медичних відходів займаються підприємства, які мають відповідне технологічне обладнання та ліцензію.
Ліцензію на утилізацію, збирання, зберігання, перевезення медичних небезпечних відходів компаніям видає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Також тим компаніям, що транспортують такі відходи, потрібна ліцензія на перевезення, яку вони отримують у Держслужбі з безпеки на транспорті.
У ліцензійному реєстрі нараховується до тридцяти ліцензіатів, які можуть здійснювати знешкодження та утилізацію медичних відходів. Перелік підприємств-утилізаторів можна знайти в офіційному реєстрі Міндовкілля.
Контролює компанії-утилізатори Державна екологічна інспекція. Фахівці ДЕІ стежать за тим, чи підрядники правильно утилізують відходи.
Зокрема, як ми писали раніше, Держекоінспекція підготувала позовні заяви до суду з вимогами припинити діяльність 13 підприємств, які працюють із медичними відходами в Київській області. Ще 8 підприємствам було анульовано ліцензії на провадження діяльності.
Утім, і позбавлення ліцензії Міністерством захисту довкілля не зупиняє деякі компанії вести свою діяльність. Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічні переробні технології" у Львові після анулювання ліцензії й далі займається незаконною утилізацією медичних відходів.
Уже не раз було зафіксовано випадки, коли відходи не довозили до місць утилізації та просто викидали їх просто неба чи розміщували в сумнівних складах та інших непризначених місцях, забруднюючи довкілля.
ЕкоПолітика повідомляла про таку ситуацію в кількох областях України. Наприклад, звалища медичних відходів виявили в Київській, Миколаївській і Львівській областях. Компанія, замість спалювання медвідходів, скидала їх просто на земельні ділянки.
А в Сумах виявили величезне звалище медичних відходів, які в промислову зону міста вантажівками звезли з інших регіонів України.
Хто збирає та утилізує медичні відходи в Україні
Гроші на утилізацію відходів державні медичні заклади отримують із держбюджету. Компанію, яка буде вивозити та спалювати їхнє небезпечне сміття, лікарні обирають самі, відкриваючи тендер і знаходячи компанії, які пропонують нижчі ціни. За даними Prozorro, на утилізацію відходів у лікарні витрачають від 15 до 30 гривень за кілограм.
Одна з найбільших компаній в Україні, послугами якої користуються багато підприємств, а особливо в Одеській області є НВК "Укрекопром". Станом на 12 січня 2021 року їхні послуги закупили вартістю 1,6 млн гривень. Це одна з перших компаній, яка отримала ліцензію на утилізацію медичних відходів ще у 2016 році.
Утім, із цим підприємством пов’язують одну неприємну історію. Компанію підозрювали в забрудненні навколишніх земель, а саме транспорт, який "Укрекопром" найняв для перевезення забрудненої хімікатами води, злив рідину в Миколаївській області на непризначеній для цього території.
Попри цей інцидент, компанія є одним із найбільших постачальників в Україні послуг з утилізації відходів. Послугами цієї компанії також користуються 12 регіонів країни.
До інших підприємств, послугами яких користуються по всій Україні (дані за 2021 рік), належать такі:
- ТОВ "Екологічні переробні технології" продало своїх послуг по Україні на 245,58 тисячі гривень.
- Також частку за утилізацію медичних відходів має й ТОВ "А-Енерго", яке підписувало "ковідні" контракти із замовниками Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
- ТОВ "Екорадіоконтроль" продало свої послуги здебільшого для Волинської обласної клінічної лікарні, але відповідної ліцензії на утилізацію медичних відходів не має. Тому в договорах передбачає перевезення та збереження зібраного сміття, знищенням же якого буде надалі займатись інше підприємство, але за кошти "Екорадіоконтролю".
- ТОВ "Укрмітбест", які свої послуги надає для медзакладів Білої Церкви та Києва на суму 146,44 тисячі гривень. Фірма спеціалізується на "збиранні небезпечних відходів".
- ТОВ "Еко Нова", яке теж продає свої послуги більш ніж на сотні тисяч гривень, але раніше, у 2017 році, за ліцензійних умов уже втрачала право на провадження господарської діяльності зі здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Але ситуація вирішилась, тому компанія працює нині.
- ТОВ "Олестас Еко" з міста Черкаси. Власник – Олександр Чуприна, який, окрім бізнесу, бере активну участь у політичному житті регіону та навіть тричі балотувався до Верховної Ради.
Головні причини проблеми з утилізації медвідходів
Є дві основні причини проблеми з утилізації відходів, зокрема медичних: відсутність належного контролю та дієвих санкцій і низький тариф на утилізацію сміття.
Експерти вказують на прогалини в законодавстві, які створили ситуацію, коли викинути небезпечний вантаж будь-де значно вигідніше, ніж його утилізувати. Підприємства заробляють значно більше на "утилізації", ніж їм коштує сплатити копійчані штрафи.
У Держекоінспекції впевнені, що змінити це може нове законодавство, зокрема треба починати з підвищення штрафів за засмічення земель.
