21 липня виповнюється рівно рік, як Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт № 2207-1д "Про управління відходами". І відтоді довкола документа — абсолютна тиша. Тож поки такий важливий для країни законопроєкт "загубився" у нетрях парламенту, сміттєва реформа вкотре не стартувала. Мабуть, "слуги народу" мають важливіші справи. Водночас громадськість та експерти дуже обмежені в тому, щоб впливати на його підготовку до другого читання.
Детальніше про долю законопроєкту — у матеріалі ЕкоПолітики.
Відповідальний за його допрацювання нардеп від "Слуги народу" і член екологічного комітету Олександр Маріковський. Днями він писав на своїй сторінці у Facebook про те, що документ активно допрацьовують і, звісно ж, його буде ухвалено в другому читанні ще на літній сесії парламенту. Закономірно, що цього не сталося. Профільні експерти засипали нардепа питаннями: а що із законом? Чому не бачимо документ? На жаль, змістовної відповіді вони так і не отримали.
Ще у травні голова екологічного комітету Олег Бондаренко нагадав, що до законопроєкту № 2207-1-д до другого читання було подано 1600 правок від народних депутатів. Їх, за його словами, фахово пропрацював підкомітет із питань управління відходами на чолі з Маріковським.
"Це не ті правки, які могли б заблокувати законопроєкт, навпаки, вони є досить конструктивними й відбивають бачення багатьох стейкхолдерів щодо тих чи інших розділів законопроєкту", — уточнив голова екокомітету.
Також Бондаренко два місяці тому висловив сподівання, що проєкт закону № 2207-1-д "Про управління відходами" проголосують до кінця V сесії Верховної Ради. Як ми уже знаємо, цього так і не сталося.
Головним бар’єром для розвитку сміттєпереробної галузі сьогодні є застаріле законодавство. З остаточним ухваленням законопроєкту № 2207-1д зволікають упродовж шести років. Багато профільних експертів і представників громадських організацій звертає увагу на проблему, але, на жаль, чиновники досі не зсунулися з мертвого місця.
Ухвалення законопроєкту дасть змогу зробити вагомий крок до розв'язання проблем з утворенням, накопиченням, збиранням і видаленням відходів, які сьогодні досягли в Україні критичного рівня. Зокрема, він створює законодавче підґрунтя для залучення інвестицій у будівництво сміттєпереробних заводів, а також створення системи довгострокового планування управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Законопроєкт передбачає:
- запровадження ієрархії поводження з відходами та принципу "забруднювач платить";
- систему розширеної відповідальності виробника, яка встановлює вимогу для виробників нести відповідальність за повний цикл життя створеного паковання, батарей, акумуляторів тощо;
- введення жорстких європейських екологічних норм стосовно спалення та захоронення відходів, які завдають шкоди здоров’ю людей і довкіллю.
Якщо законопроєкт "Про управління відходами" ухвалять, то в Україні найближчими роками збудують низку сміттєпереробних заводів, про це заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.
За словами міністра, ділянки для будівництва вже відведено, інвестори зацікавилися цими проєктами, а найшвидше будівництво цих заводів почнеться на Західній Україні, у Житомирській області та на Донеччині.
"Прийти до будівництва таких заводів ми зможемо тоді, коли інвестори матимуть упевненість у захисті інвестицій. Близько 40% інвестицій у такі будівництва стосуються інвестицій у природоохоронні заходи: у фільтрацію, систему моніторингу, постійний екологічний контроль тощо", – пояснив міністр.
Він назвав і приблизні розцінки на будівництво таких заводів. Для такого міста, як Львів, підприємство коштуватиме €30-40 млн. Заводи, які передбачають спалювання сміття (та вироблення з нього енергії та перероблення отриманих відходів), коштуватимуть від €150 млн. За словами міністра екології, для Києва таких заводів потрібно декілька.
Критикував і зволікання з ухваленням документа експерт із поводження з відходами в Ukrainian Institute for the Future Олександр Лимар. За його словами, через відтермінування розгляду законопроєкту № 2207-1-д сміттєва реформа в Україні розпочнеться не раніше ніж у 2023 році.
"Тиша... Дуже підозріло тихо стало на полі обговорення законопроєкту "Про управління відходами". Нагадаю, що епопея цього проєкту розпочалася 2 жовтня 2019 року, коли до Верховної Ради було внесено перший проєкт під № 2207. 03.06.2020 — було представлено доповнений і 2207-1д, 21.07.2020 — проголосовано в першому читанні, 04.08.2020 — термін подачі поправок, із 27.10.2020 по 24.12.2020 — понад 15 засідань підкомітету, 05.02.2021 — тиша... Рік і чотири місяці! Шість місяців від подачі поправок! І тиша… Усі в очікуванні. Чого? Ніхто не знає. Але всі готуються. До чого? Ніхто теж не знає. Найімовірніше — така ситуація влаштовує всіх. Бізнес, який уже звик до чинної системи та взаємодії з владою. Влада, яка знає, як взаємодіяти з бізнесом і не напружуватися", — заявляв він.
Він переконаний, що розгляд проєкту перенесуть на осінню сесію, однак доопрацювання можуть забрати чимало часу – приблизно до кінця 2021 року, а це може негативно вплинути на розроблення регіональних планів щодо управління відходами.
На думку фахівця, остання спроба провести згаданий законопроєкт була найближчою до реалізації порівняно з попередніми, однак влада не зацікавлена у проведенні сміттєвої реформи.
"Якоїсь миті все повернулося до звичного стану речей. Найімовірніше, доля і цього проєкту вже вирішена. Та й, судячи зі спокою, який панує як в експертному середовищі, так і у високих кабінетах, усі вже напевне змирилися з цим", – резюмував Лимар.
Фактор Юрченка
Запуск такої масштабної реформи в Україні не обійшовся без низки скандалів. Один із них запам'ятався українцям як особливо гучний, адже розгорнувся довкола народного депутата (був членом фракції "Слуга народу", але після скандалу його вивели з неї) Олександра Юрченка, який вимагав 200 тисяч доларів за внесення "екологічних" правок до законопроєкту № 2207-1д "Про управління відходами".
Юрченка взяли під варту 21 вересня 2020 року. Саме він був головою підкомітету з поводження з відходами в парламентському комітеті з енергетики та комунальних послуг. Як представник цього комітету, депутат погодився посприяти змінам до законодавства про відходи, зокрема – у частині надання сміттєпереробним підприємствам "зеленого тарифу" на виробництво електроенергії, стверджують у НАБУ.
За даними детективів НАБУ, в обмін на ці обіцянки агент під прикриттям надав частину грошей особі-посереднику та домовився про наступний етап надання коштів. Раніше депутат Юрченко заявляв, що підтримує альтернативний законопроєкт № 2207-2, співавтором якого він є, а № 2207-1-д називав "лобістським".
На думку експертів, саме в останній законопроєкт внесли європейські норми, які дають змогу впорядкувати цей сектор і зробити його екологічно безпечнішим. Частина з них вважає, що в документ уже внесли найбільш "шкідливі" норми із "законопроєкту Юрченка", які сприятимуть спалюванню сміття, а не раціональному поводженню з ним.
Проте на цьому його "пригоди" не закінчуються. Восьмого липня Юрченко влаштував ДТП в центрі Львова, а потім напав на водія. Поліція запідозрила, що нападник перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Фактор Маріковського
Поки законопроєкт "Про управління відходами" не вдається зрушити з місця, відповідальний за його написання нардеп Маріковський відзначився — за два роки перебування нардепом уже встиг купити собі елітний двоповерховий будинок із басейном у смт Козин за 185 тисяч доларів.
Дім на 163 м² і три земельних ділянки загальною площею 1 101 м², за словами "слуги народу", він купив на задекларовані гроші. Перед купівлею він також позичив 1 млн грн у своєї помічниці, яка працює на громадських засадах.
За інформацією "Павловский news", грошову допомогу в придбанні нерухомості нардепу надала його цивільна дружина Наталя Дацків, співвласниця будинку та земельних ділянок. Двадцятидев'ятирічна львів'янка Дацків є помічницею іншого "слуги народу" Олександра Федієнка.
З біографії Маріковського дізнаємося, чим він займався до депутатства. Як указано, у 2015 році заснував громадську організацію “Центр контент-аналізу”, є його керівним партнером. Директор консалтингового агентства та IT-компанії (ТОВ “Інтелектуальні медійні системи”та ТОВ “Медіатека”). З 2019 року він є керівником проєкту “Моніторинг ЗМІ”. Член ВГО “Автомайдан”.
Нині в руках "зеленої" влади, комітету з питань екологічної політики та Міністерства захисту довкілля перебуває доля тисяч нелегальних сміттєзвалищ по всій Україні. Саме від їхньої роботи залежить, чи відбудеться така важлива сміттєва реформа в нашій країні. І йдеться не тільки про охорону довкілля, адже будівництво сміттєпереробних заводів це і наплив інвестицій, і нові робочі місця, і податки в бюджети всіх рівнів.
Що, хто і як заважає просуванню реформи — ми не знаємо. Залишається тільки питання, коли буде готовий Закон "Про відходи"?
