У Луцькому районі планують створити кар’єр коштом вирубування 78 гектарів лісу.
Водночас звіт з оцінки впливу на довкілля складено із численними неточностями в порушення закону, заявили експерти "Української природоохоронної групи — UNCG".
Ідеться про кейс від ТОВ "АРТІЛЬ", який нещодавно з’явився в реєстрі з ОВД. Згідно з ним, у Луцькому районі мають намір розробити й рекультивувати родовища базальтів. Проте після розроблення замість лісу залишиться ставок завглибшки 38 м і площею майже 80 га.
Експерти UNCG вказали на низку негативних моментів цього кейсу.
По-перше, звіт ОВД містить лише оцінку впливу риття кар'єру. Утім, мимохіть згадується й про засипку болота, і про будівництво під’їзної дороги та проммайданчика.
По-друге, у звіті сказано про пилопригнічення на новозбудованій дорозі, але жодного слова про те, де буде проходити дорога, та про оцінку її впливу. Тим часом ідеться про прокладання насипної дороги до 5 км через болота та мережу каналів басейну Прип’яті, які буде повністю нею перекрито.
Жодних подробиць немає і про ЛЕП. Зазначається, що окремого звіту ОВД як на прокладання дороги, так і на спорудження багатокілометрової ЛЕП у болотах немає. Хоча саме прокладання насипної дороги та ЛЕП спричинить зміни гідрологічного режиму на великих площах, що може стати причиною подальшого усихання лісів і ще масштабніших лісових пожеж.
Також у звіті не сказано про масштаби знеслісення внаслідок прокладання доріг і ЛЕП, а їхня площа може подвоїти масштаби вирубок у разі реалізації цього проєкту.
Окрім того, наголосили експерти, зміна гідрологічного режиму внаслідок утворення великого кар'єру в болотах означає утворення резервуару об’ємом до 30,5 млн кбм. За умов низького рівня ґрунтових вод у регіоні в останні роки планована діяльність призведе до падіння рівня ґрунтових вод у всьому лісовому масиві. Отже, крім загрози масштабних лісових пожеж, почнеться масове вивільнення в атмосферу вуглецю, накопиченого в торфі.
Нарешті, у звіті немає інформації про проведення досліджень впливу на види флори та фауни (зокрема, види, які занесено до Червоної книги та Резолюції 6 Бернської конвенції), що трапляються на території планованої діяльності. У тексті є репліки, мовляв, дослідження проводили, але не зазначено дати та конкретні місця знахідок перелічених видів.
В організації ставлять під сумнів те, що автор міг зустріти на території "обстежених ним кварталів" дюжину видів водоплавних птахів, видру та сокола-сапсана, яких не може бути в лісах у принципі.
До того ж прикметно й те, що види, які занесено до Червоної книги, автор оцінки (доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Вінницького національного аграрного університету І. Нейко) вказав як не червонокнижні, а ті, які не занесено до неї (наприклад, бобер річковий), — як червонокнижні.
Нагадаємо, що біля села Омелянівка Коростенського району в Житомирській області на незаконно оформленій землі у приватну власність під товарне сільське господарство здійснювали вирубування сотень гектарів лісу.
Раніше ЕкоПолітика писала, що Українська природоохоронна група викрила на недоброчесності науковців, які нібито провели оцінки впливу рубок на довкілля (ОВД рубок лісу).
