У Дніпропетровській області досі неліквідований шламонакопичувач в Ясиновій балці може призвести до екологічної катастрофи в усьому регіоні.
З огляду на це місцева влада розпочала роботу над корекцією проєкту рекультивації балки, повідомив очільник екологічної комісії Кам’янського Олександр Лукашов під час виїзної розширеної наради.
Зазначається, що протягом тривалого часу на дні Ясинової балки відбувалось захоронення відходів хімічного виробництва, зокрема речовин із вмістом миш’яку. Нині ситуація ускладнена системним підтопленням балки через стікання опадів і підземних вод.
"Частково ці речовини потраплять до підземних вод. Ще більша проблема – це ставок, який утворився через опади. Фактично від річок Коноплянка та Дніпро його відокремлюють кілька кілометрів і земляна гребля. Якщо вона втратить свою утримуючу функцію, може статись витік. Як наслідок – екологічна катастрофа", – зазначив Лукашов.
Окрім керівництва департаменту екології міської ради, у виїзній розширеній нараді щодо рекультивації балки Ясинової взяли участь академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Григорій Шматков, представник Міндовкілля Тарас Іващенко та керівництво ДП "Бар’єр".
Шматков також вказав на незадовільний стан балки – відсутність під’їздів, облаштування берегової частини та рекультиваційних заходів.
"Необхідно вкрай виважено ставитися до процесу рекультивації, адже, якщо просто засипати балку, є ризик порушення гідрологічного режиму і як результат – виникнення підтоплень на території Кам'янського", – наголосив науковець.
У 2017 році Мінекології погодило виділення 52 млн грн на ліквідацію шламосховища у балці Ясинуватій. За словами Лукашова, проєкт з убезпечення та рекультивації об’єкта шляхом співфінансування з держбюджету є і навіть частково виконаний. Проте через юридичні огріхи його реалізацію було призупинено. Нині триває робота над корекцією проєкту та його поновленням.
"Разом із колегами розпочали цей процес, він перебуває на особистому контролі міського голови Кам’янського Андрія Білоусова. Україна має занадто трагічний досвід екологічних катастроф і не має права його повторювати", – додав депутат.
Довідка. Екологічно небезпечна зона розташована на відстані близько 2 км від житлової зони міста і за два кілометри від протоки річки Коноплянка. Містить 668,5 тис. тонни відходів шламу регенерації миш'яково-содового розчину і золи. Не експлуатується з 1986 року.
Нагадаємо, що у Кривому Розі назріває екологічна катастрофа через скидання промисловими підприємствами отруйних шахтних вод.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів урахувало більшість правок, які ініціювала громада Кам’янського до нової редакції Закону України "Про екологічний аудит".
