Ловлять на хабарах тричі на місяць: чи «вб’є» реформа корупцію в екоінспекції?

Ловлять на хабарах тричі на місяць: чи «вб’є» реформа корупцію в екоінспекції?

Олена Бережнюк

Реформа екологічної інспекції може створити додатковий інструмент тиску на бізнес

Державна екологічна інспекція давно стала одним з головних кошмарів бізнесменів. За роки свого існування вона перетворилася з контролюючого органу у прибутковий бізнес для окремих своїх працівників. Нині її вирішили реформувати, але під виглядом реформи можуть створити ще більше корупційних ризиків.

ЕкоПолітика з’ясувала, чи справді ДЕІ потребує реформування та чому запропоновані реформи не спрацюють.

За концепцією Кабінету міністрів реформа системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища мала завершитися ще у 2020-му. Але ось до кінця підходить 2021-й, а реформа по-суті і не почалася. А тим часом Державна екологічна інспекція продовжує "сіяти страх" серед бізнесменів.

Наприкінці 2020-го Європейська Бізнес Асоціація провела дослідження щодо легкості ведення бізнесу у Південному регіоні. Найбільше респондентів, 56%, мали претензії саме до роботи екологічної інспекції, яка регулярно їх "кошмарила".

Ці скарги можна було б списати на недобросовісність бізнесу, який, мовляв, не хоче дотримуватися закону та дбати про довкілля. Але факти говорять про протилежне: недобросовісними часто виявляються саме працівники екоінспекції. Лише з початку року ми знайшли вісім гучних випадків, у яких не чесних на руку посадовців цього органу затримували на гарячому:

  1. Січень 2021 року. Волинь. Двох начальників відділів обласної Державної екологічної інспекції затримали під час одержання $1000. Посадовці вимагали ці кошти за зменшення розміру штрафних санкцій, накладених на підприємство за ненормативні викиди забруднюючих речовин у повітря.
  2. Січень 2021 року. Київ. Затримали завідувача сектору ринкового нагляду - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища. За даними слідства, він вимагав гроші від представника однієї з об’єднаних територіальних громад Київщини за підписання акту з обстеження зелених насаджень, що підлягають вирубці під будівництво міністадіону для громади. Суму хабаря не повідомляють.
  3. Січень 2021 року. Донеччина. Начальника та інспектора одного з відділів Держекоінспекції затримали за вимагання у підприємця 25 000 грн за зменшення суми збитків у акті.
  4. Травень 2021 року. Франківщина. Затримали начальника одного з відділів Державної екологічної інспекції Карпатського округу, який вимагав хабар – дві тонни пального. За це обіцяв зменшити штраф за недотримання земельного законодавства.
  5. Липень 2021 року. Чернігівщина. Інспектора охорони навколишнього природного середовища спіймали на вимаганні коштів у підприємця. За 10 000 грн, він пропонував йому зменшити штраф у 5 разів, а у разі відмови лякав припиненням підприємницької діяльності.
  6. Серпень 2021 року. Житомир. Затримали на хабарі в $1000 державного інспектора з охорони навколишнього середовища. За даними слідства, він систематично вимагав гроші від місцевих підприємців, які провадять господарську діяльність із порушенням екологічних та санітарних норм.
  7. Липень 2021 року. Одесса. Співробітника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу затримала під час отримання хабаря. Посадовець вимагав $1500 за незакриття магазину.
  8. Серпень 2021 року. Одеса. За вимагання хабара у $5000 у власника АЗС затримали начальника одного з управлінь місцевої ДЕІ.

Всі ці випадки набули розголосу, але тих, про які ми так і не дізналися, може бути в рази більше. До того ж, судячи з сум хабарів, корупція в екоінспекції – далеко непоодиноке явище, це система з усталеними "таксами". 

Та хіба можна дивуватися цим випадкам, якщо у зловживаннях підозрюють навіть очільника Державної екологічної інспекції Андрія Мальованого! Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що голова ГО "Екологічний патруль" Тетяна Лампіка у відеозверненні на свой сторінці в Facebook заявила, Мальований за хабарі призначав регіональних начальників екоінспекції в обхід конкурсу:

“Пан Мальований неправомірно призначає на посади начальників округів людей, які брали хабарі. Без конкурсів, а просто шляхом переведення були призначені на посади. Таким чином скасовує абсолютно чесну, прозору політику, зате публікує в Facebook [пости] про його чесні наміри”, говорила вона.

Подібні призначення з реформуванням зовсім не поєднуються.

Лампіка у своєму зверненні також розповідає про кричущий випадок. В Синельниківському районі (Дніпра) був нарахований збиток 1,95 млн грн за знесення зелених насаджень. ДЕІ необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 300 грн, щоб відсудити збиток, але цих грошей не знайшлося, тож суд просто не відбувся. Тобто, питання захисту екології тут явно не на першому місці. 

“Підприємства як забруднювали повітря, так і забруднюють. Перевірки, які проводяться, вони узгоджують з забруднювачами і просто отримують хабарі на різних рівнях”, – зазначала Лампіка.

Як стверджують у самій екоінспекції, одна з ключових причин зловживань – низькі зарплати. До прикладу, після затримання двох інспекторів на Волині, їхній керівник Олександр Кралюк в інтерв’ю так і заявив: "їхня зарплатня – це провокація корупції". Що ж, серйозна "провокація", але не єдина. Про причини корупції висловився і голова ДЕІ Мальований. Він виділив: "високу відповідальність та широкі повноваження працівників на керівних посадах"(цікаво, що під цей опис підходить і його власна посада). 

Що ж, щоб прибрати всі ці провокуючі фактори систему екологічного контролю вкотре вирішили реформувати. У липні парламент ухвалив у першому читанні відповідний законопроєкт №3091. Але з тексту складається враження, що його автори більше дослухалися до Кралюка, ніж до Мальованого. Серед багатьох моментів документ справді підвищує оплату праці інспекторів. Якщо раніше їхні зарплати стартували від 5500 грн, то після ухвалення законопроекту їх розраховуватимуть на основі прожиткового мінімуму (наразі мінімум 13 134 грн). Окрім цього, повноваження інспекторів законопроєкт розширює, відповідальність за порушення підприємцям – посилює. Та замість того, щоб особливу увагу звернути до відповідальності самих працівників за неправомірні дії, яка мала б "зрівноважувати" їхні повноваження, її узагалі оминають. Тобто, щоб уникнути зловживань через широкі повноваження, їх додатково розширюють? Дуже цікава логіка.

“Незважаючи на численні зауваження стейкхолдерів, зокрема бізнесу, у документі містяться ще більші важелі тиску на бізнес та відсутнє посилення напрямів, зловживання за якими завдають найбільших збитків державі— браконьєрство, незаконні рубки, добування корисних копалин, тощо. Відтак, Європейська Бізнес Асоціація більше не може говорити про підтримку цього законопроєкту”, – говорить координаторка комітету промислової екології й сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко.

Президент ВГО “Жива планета” Світлана Берзіна додає, громадський сектор активно працював над тим, щоб прибрати з законопроєкту корупційні воронки”. Деякі зауваження експертів були враховані, але від частини проблемних моментів досі не позбулися. Зокрема: 

"Необхідно уточнити, що суб’єкти господарювання мають обов’язок безперешкодно допускати інспекторів для перевірки "лише за умови наявності законних підстав/повного пакету документів на перевірку". Мова йде про дотримання законності перевірок".

В тому, що екологічну інспекцію необхідно реформувати, ніхто навіть не сумнівається. Але реформа у такому вигляді не лише не "очищує" систему екологічного контролю, а й перетворює її у ще більш ефективний інструмент тиску на бізнес. Мимоволі виникає питання, може саме у цьому її мета?

Читайте також
Збитки на мільярди: Держекоінспекція підбила підсумки за три квартали 2021 року
Збитки на мільярди: Держекоінспекція підбила підсумки за три квартали 2021 року

Засмічення та забруднення земель залишається однією з найзбитковіших для довкілля проблем

На Житомирщині за день висадили один мільйон дерев 
На Житомирщині за день висадили один мільйон дерев 

Висаджені у землю молоді дерева і зелені паростки згодом стануть лісом

Держекоінспекція підрахувала мільйонні збитки, заподіяні довкіллю Сумщини
Держекоінспекція підрахувала мільйонні збитки, заподіяні довкіллю Сумщини

Найбільше збитків було заподіяно внаслідок порушення законодавства у сфері охорони земельних, водних ресурсів та рослинного світу