Станом на сьогодні Київ покинув лави найбрудніших міст планети за версією порталу IQair, що моніторить стан повітря у світі у режимі реального часу. Про це свідчать оновлені данні порталу. Зараз картина кардинально відрізняється від тієї, що була лише тиждень тому.
1 січня Перший діловий канал повідомив, що столиця посіла 15 рядок антирейтингу за версією порталу IQair, що моніторить стан повітря у світі у режимі реального часу. За два дні, 3 січня, агенція Інформатор сповістила про 45 місце Києва у брудній півсотні. Станом на сьогодні українська столиця стала аж 89-ою серед 96 великих міст світу, що потрапили до рейтингу IQair. Інакше кажучи, Київ посів восьме місце за якістю повітря, випередивши такі європейські столиці як Париж, Гельсінкі та Лондон.
Фрагмент світового рейтингу якості повітря за версією IQair
Чи є сенс пишатися перемогою зараз і чи був сенс бити на сполох кілька днів тому? Такі різкі перепади у показниках можуть свідчити про недостатню об’єктивність даних і дещо випадковий їхній характер.
Крім того, те 45 місце антирейтингу Київ посів з індексом якості повітря 53 – а це зовсім близько до нормального – 50. Зафіксований 1 січня індекс 140, це звісно, багато. Але вже за тиждень він зійшов майже нанівець (нинішній індекс – усього лиш 12, зранку був - 4 ). Тож навряд чи тут йдеться про якусь стабільну проблему із викидами.
До регулярного моніторингу
Чи означає це, що данні рейтингу можна просто ігнорувати? Аж ніяк. Адже він фіксує реальні сплески забруднення – нехай навіть локальні та тимчасові. А про те, щоб картина забруднень повітря у столиці була повнішою і регулярнішою, мають подбати вже не швейцарські дослідники з IQair, а вітчизняні установи.
Київрада вже заявила про свій намір створити сучасну муніципальну систему контролю якості повітря. Це зафіксовано у "Екологічній стратегії міста Києва до 2030 року", яку депутати столичної міськради ухвалили наприкінці минулого року.
Йдеться про облаштування комплексів для забору проб і визначення концентрації речовин в атмосферному повітрі, а також єдиного центру обробки даних. При цьому дані про стан забруднення мають бути відкритими, аби кожен житель столиці міг відстежувати якість повітря в режимі реального часу онлайн і в мобільному додатку.
Позатим вже найближчим часом має бути створена комісія з розробки плану заходів для поліпшення якості повітря в столиці - за участі представників Держпродспоживслужби, Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міськдержадміністрації, Держагентства з управління зоною відчуження та Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського
Мінус 20% для викидів
У Стратегії зазначено, що нині у Києві щільність викидів у розрахунку на 1 км2 перевищує середній показник по Україні у 8 разів. Насправді цей показник навряд чи варто драматизувати. Викиди великих міст в кожному разі вищі, ніж в середньому по країні.
Повітря в Києві є десь у півтора рази чистішим, ніж у курортній Одесі. Втім, це свідчить не так про атмосферне благополуччя столиці, як про повітряні проблеми Чорноморської Перлини.
Тож у вже згаданій Стратегії передбачено, що до 2030 року щільність викидів у столиці має бути знижено десь на 20%.
Плани Київради щодо поліпшення стану повітря
Для цього збираються запровадити проєкти альтернативної енергетики та екологічно безпечних технологій. Зокрема, запланована реконструкція Дарницької ТЕЦ-4, яка передбачає її відмову від вугілля. Також має бути збудований комплекс з переробки органічних відходів і виробництва біогазу. Цей газ даватиме зелену електричну і теплову енергію для потреб міста.
Для освітлення міста мають намір застосувати ліхтарі на сонячних батареях.
Чимало заходів у стратегії спрямовані на те, аби зменшити викиди транспорту, що рухається вулицями міста. На нього нині припадає більше 80% викидів у столичне повітря.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що в останні дні минулого року у Києві була зафіксована підвищена концентрації формальдегіду в повітрі.
