В Україні триває робота над створенням власної системи торгівлі викидами. Відповідний законопроєкт Мінекономіки оприлюднило для обговорення 15 травня, давши 30 днів для надання пропозицій і зауважень. Експерти з Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) надали свої — від встановлення чіткої цілі НСТВ до гнучкішого реагування на стрибки цін парникових квот.
ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів огляд аналітичного дослідження ЕВА "Система торгівлі квотами в Україні: досвід ЄС та можливості України".
"Головне — знайти баланс між амбіціями та реальними можливостями. Бо найбільша проблема української економіки за останні 20 років — доступ до фінансування. А проєкти декарбонізації потребують інвестицій на мільярди. Пропонований Міністерством економіки законопроєкт про НСТВ — це хороший початок. Він окреслює архітектуру майбутньої системи, враховує досвід ЄС і водночас специфіку української економіки", — зазначив голова Комітету промислової екології і сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Станіслав Зінченко.
Прогноз вуглецевих цін і впливу на бізнес
ЕВА представила розрахунки у межах власної моделі розвитку вуглецевого ринку в Україні.
Вже у 2034 році гранична ціна квот може становити €10/т, а в 2035-му — €12/т. Зобов’язання щодо здачі квот на тонну сталі у 2035 році становитиме €27/т, на тонну цементу — €9/т, на МВт*год вугільної генерації — €15/МВт*год.
Навантаження вуглецевих платежів на ВВП буде вищим, аніж на четвертій фазі європейської СТВ EU ETS — 0,35% проти 0,22%.
Українська СТВ може за вісім років подолати той шлях, на який ЄС знадобилося 15 років.
Якщо викиди вуглецю залишаться на рівні 2028-го, у 2035 році навантаження вуглецевих платежів до ВВП сягне 6,5% за ціни квот у межах НСТВ на рівні €227/т.
"Таке навантаження на економіку означатиме припинення будь-якої діяльності бізнесу. Тому до початку Фази 3 НСТВ процеси декарбонізації в Україні мають бути здебільшого завершені. Початок Фази 3 доцільно розглядати не раніше від 2040-го", — наголошують у бізнес-асоціації.
1. Визначена мета і маркери ефективності
У чинному вигляді проєкт не формує чітку ціль, з якою має працювати СТВ в Україні. Натомість європейська ETS передбачає "стимулювання скорочення викидів парникових газів рентабельним та економічно ефективним способом".
На думку галузевих аналітиків, саме ця прив’язка до економічних наслідків є вкрай важливою. Адже навіть ЄС зараз змінює підхід до своєї СТВ з акцентом на баланс між декарбонізацією і збереженням конкурентоспроможності.
Так само і в Україні, СТВ має стимулювати декарбонізацію, не створюючи загроз деіндустріалізації.
Як КРІ можуть слугувати скорочення валового обсягу викидів від рівня 1990 року, зниження вуглецевої інтенсивності та обсяг інвестицій у низьковуглецеві проєкти.
2. Мінімум для другої фази — вісім років
Ідеться про період, впродовж якого ціни українських квот у межах СТВ наблизяться до цін у межах EU ETS. Законопроєкт фіксує доволі абстрактну кінцеву дату для другої фази. Якщо її початок — це 1 січня 2028-го, то завершення очікується не раніше, ніж за три роки після припинення воєнного стану.
В ЕВА пропонують законодавчо закріпити мінімальну тривалість цієї фази на рівні восьми років. Це б могло забезпечити більш плавний перехід до європейських цін і менший стрес для промисловості.
Аналітична модель ЕВА свідчить, якщо українські та європейські ціни на квоти стануть однаковими вже у 2035 році, навантаження вуглецевих витрат на ВВП сягне 6,5% за консенсус-прогнозу ціни квот €227/т. Якщо до того часу не буде знижено вуглецеву інтенсивність, компанії просто не зможуть продовжувати свою роботу.
3. Передбачуваний коефіцієнт лінійного скорочення
Український законопроєкт щодо НСТВ встановлює щорічний перегляд коефіцієнта лінійного скорочення. Натомість у ЄС LRF встановлюють завчасно.
В асоціації ЕВА переконані, що в Україні варто також планувати цей коефіцієнт на кілька років наперед. Це дає бізнесу розуміння, з якими темпами кількість парникових квот скорочуватиметься, та враховувати це у своїй роботі.
4. Чіткий термін дії сертифіката декарбонізаційного зарахування
У проєкті закону не визначили, як довго діятимуть сертифікати декарбонізаційного зарахування. Водночас документ дозволяє переносити невикористані витрати на наступні роки, тому експерти пропонують автоматично зробити такі сертифікати чинними до завершення другої фази роботи СТВ. Якщо ж підприємство інвестує додаткові кошти у скорочення викидів, старий сертифікат пропонують анулювати й видавати новий — вже з з огляду на нові витрати.
5. Розрахунок за вигаданою методикою
Законопроєкт вказує, що граничні ціни на парникові квоти визначатимуть за методикою, затвердженою Кабміном. Проте наразі її ще не створили, що обіцяє певні ризики для промисловості.
Водночас у проєкті зазначено, що на ціни впливатиме реальний економічний стан країни. Для цього будуть враховувати частку економічного навантаження від аукціонів НСТВ до показника ВВП. Проте інтервал для визначення цієї частки завеликий — 15 років.
У бізнес-асоціації вважають, що правила формування цін мають бути чіткішими. Зокрема необхідно пояснити, як працюватиме "коефіцієнт воєнного навантаження", а для різних фаз СТВ — встановити різні значення референтних показників.
6. Реагування на різкі коливання ринку
В Україні, як і в ЄС, планують "викидати" на ринок квоти із резерву стабільності за умови стрибків вартості. Йдеться про перевищення ціни у 2,4 раза впродовж шести місяців. Для порівняння братимуть середній показник за попередні два роки.
Однак український законопроєкт дозволяє це робити лише раз на рік, до того ж не вказує точну кількість квот із резерву, яку випустять на ринок. Та все одно цей процес не гарантує повернення цін до визначеного цінового коридора.
Інших заходів впливу на ціни проєкт не передбачає. Саме тому експерти з ЕВА наголошують на важливості планування й інших гнучких заходів реагування на стрибки цін.
7. Не залишати резерв порожнім
Законопроєкт має врахувати ймовірну ситуацію, коли ринку знадобляться квоти із резерву стабільності, а той буде порожнім. Для цього у бізнес-асоціації радять використати один із двох варіантів:
- закріпити порядок додаткової емісії квот для потреб резерву;
- забезпечити певне наповнення резерву ще на початку його функціонування. Наприклад, можна перерахувати у квоти відхилення між фактичними видами СО2 й тими, які передбачені Національно визначеним внеском за Паризькою угодою.
8. Безкоштовні квоти
Порядок розподілу безкоштовних квот у законопроєкті загалом відповідає європейському, проте йому не достає конкретики. В ЕВА зазначають, що варто точно вказати, що розподіл безкоштовних квот здійснюється, з одного боку, на основі бенчмарків, а з іншого — з урахуванням встановленої частки квот, що має продаватися на аукціонах.
9. Справедлива підтримка декарбонізаційних інвестпроєктів
За аналогією з ЄС, Україна планує підтримувати фінансово ті сектори, які найбільше стикаються із ризиком витоку вуглецю. Цю діяльність буде виконувати Фонд декарбонізації. Щоправда, законодавчі засади його роботи дещо недосконалі та містять низку суперечностей.
До прикладу, у ст. 38 вказано, що частка підтримки не може перевищувати 30%, а в ст. 40 йдеться вже про 60% релевантних витрат. Водночас немає пояснення, що означають ці "релевантні витрати".
Також є невідповідності із галузями, які можуть отримати підтримку. Український законопроєкт в окремих статтях серед них згадує автомобільний транспорт і термомодернізацію будівель. Ці види діяльності у Європі покриває ETS 2, яка функціонує окремо від ETS.
Тож експерти радять таке:
- встановити однакові ліміти фінансування для інвестиційних та інноваційних проєктів, або ж об’єднати їх в одне поняття (декарбонізаційний проєкт);
- закласти компенсації за відсотковими ставками кредитів як механізм підтримки через Фонд модернізації. Це зумовлено невисокими доходами НСТВ, що не дозволить фінансувати проєкти через гранти, як у ЄС;
- прибрати невідповідності, зокрема у переліку видів діяльності.
10. Термін подання квот варто встановити однаковим для всіх фаз НСТВ — до 30 вересня року, наступного за розрахунковим. Зараз проєкт передбачає такий період лише для третьої фази, а для інших дає лише 30 днів (до 31 січня наступного року). Цього замало для проведення верифікації викидів.
11. Авіацію та морський транспорт варто додати до НСТВ у другій фазі, а не в першій. Таке відтермінування відповідає європейському досвіду.
Загалом формування ефективної та справедливої НСТВ для України є принциповим питанням, адже на кону — не лише зменшення викидів, а й стійкість економіки та конкурентоздатність підприємств на європейському ринку. ЕкоПолітика зібрала позиції експертів в окремому матеріалі.
