Українська влада повинна розповісти представникам ЄС правду про стан промисловості країни і зусилля щодо декарбонізації, щоб уникнути застосування "вуглецевого податку" — CBAM.
Про це в своєму блозі на "Інтерфакс-Україна" написав президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков. Відзначимо, що згідно рішення Європарламенту механізм CBAM може запрацювати вже 2023 року.
За оцінками Каленкова, механізм буде коштувати українським підприємствам-експортерам в ЄС понад півмільярда євро щорічно, тільки для металургійної галузі він буде коштувати понад 350 млрд євро.
"І щоб цього не сталося, українській владі потрібно вести переговори з європейцями. Розповідати їм правду про стан нашої промисловості і зусиль України щодо зменшення викидів СО2. Щоб європейці побачили, наприклад, як виглядає українська система вуглецевого податку та нещодавно введена система вуглецевого моніторингу. Україна значно скоротила викиди вуглецю у порівнянні з 1990 роком, зрозуміло, що це сталося в основному через скорочення промислового виробництва, а й модернізація виробництва дала свій ефект. У будь-якому випадку, Україна вже на сьогодні скоротила викиди СО2 набагато більше в порівнянні з 1990 роком, ніж будь-яка інша європейська країна", — пише експерт.
Він нагадує, що в Україні існує вуглецевий податок який поширюється на 70% загальних викидів країни СО2.
"Що значно вище ніж, наприклад, у Франції, Великобританії і Швейцарії, де під оподаткування потрапляє менше 35% від загальних викидів СО2, і тим більше вище ніж у Польщі, Естонії, Іспанії де податком на СО2 обкладається 3-4% всіх загальних викидів", — пояснює Каленков.
Експерт нагадав, що Україна вже зробила перший крок до створення системи торгівлі викидами — було ухвалено законодавство, яке регулює моніторинг та верифікацію викидів.
"Тому ми сподіваємося, що європейці врахують ці зусилля України в питанні скорочення викидів. Крім того, угода про асоціацію між Україною та ЄС має на увазі особливі партнерські відносини між Євросоюзом і Україною. Це все створює підстави, щоб на Україну в підсумку ЄС не поширював дію Сarbon Border Adjustment Mechanism. Але для того, щоб це сталося, в України повинна бути чітка єдина позиція на переговорах", — вважає президент "Укрметалургпром".
На його думку, українські чиновники, виписуючи графіки переходу підприємств на європейські норми, повинні враховувати, що в самій Європі цей процес зайняв десятиліття і обійшовся в сотні мільярдів євро.
Як повідомляла ЕкоПолітика, Європейський парламент 10 березня більшістю голосів ухвалив резолюцію про введення вуглецевого податку — так званого механізму митної вуглецевої коригування (Carbon Border Adjustment — CBAM).
