Відповідно до заяв Євросоюзу, поява першого в світі транскордонного тарифу на викиди вуглецю може перетворити економіку ЄС і допомогти в нейтралізації викидів до 2050 року.
Аналітики намагаються спрогнозувати наслідки документу, який Єврокомісія планує офіційно представити 14 липня 2021 року.
Йдеться про "Механізм прикордонного коригування викидів вуглецю" (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) або скорочено CBAM.
Ще у 2019 році ЄС опублікував проєкт "Зеленої угоди" (European Green Deal), в якому вперше прозвучала ідея ввести прикордонні тарифи на викиди вуглецю.
Відомо, що нововведення покликане захистити компанії ЄС від конкуренції з підприємствами країн з більш слабкою кліматичної політикою і стимулювати глобальне скорочення викидів парникових газів.
На початку червня оприлюднили попередній проєкт відповідного документу.
Передбачається, що механізм впроваджуватимуть поетапно з 2023 року, а повноцінно він запрацює з 2026 року.
За прогнозами Єврокомісії, щорічні надходження від CBAM сягатимуть €5-14 млрд.
Як це працюватиме
Передбачається, що сфера застосування механізму на початку охопить лише декілька секторів економіки – найімовірніше, це будуть енергетика, виробництво цементу, сталі, алюмінію та добрива. CBAM розроблять таким чином, щоб в найближчі роки він міг поступово поширюватися і на інші галузі.
Нововведення охопить як прямі викиди, що беспосередньо стосуються виробничих процесів, так і непрямі – наприклад, "електрику, спожиту в процесі виробництва товарів".
Імпортерам потрібно буде здійснити низку кроків:
- Авторизуватися, і до 31 травня кожного року подавати спеціальну декларацію про викиди (CBAM declaration).
- Надавати інформацію про імпортовані товари, включно з "унікальним ідентифікатором, присвоєним органом CBAM", їх тип і кількість, країну походження і розрахунок.
- Купувати цифрові сертифікати (CBAM certificates), кожен з яких представляє собою тонну викидів вуглекислого газу, що містяться в їхніх товарах. Ціна сертифікатів буде прив'язана до вартості дозволів на вуглецевому ринку ЄС і базуватиметься на середній ціні аукціонів дозволів на викиди вуглецю в ЄС щотижня. Тобто фактично імпортери стають учасниками європейської системи торгівлі викидами (EU ETS). Інформація про придбані сертифікати відображатиметься в декларації.
- Якщо ж достатню кількість доволів не підтвердять до 31 травня кожного року, імпортерам загрожуватиме штраф у розмірі триразової середньої ціни сертифікатів CBAM у попередньому році за кожний відсутній сертифікат.
Джерело: Єврокомісія
Очікування та можливі наслідки СВАМ
Офіційно головною метою CBAM є "боротьба зі зміною клімату шляхом уникнення витоків вуглецю".
Як зазначається, впровадження механізму може стимулювати треті країни до вдосконалення умов виробництва, адже ціни на імпорт з них зростуть, а товари стануть менш конкурентними. Також очікують, що СВАМ забезпечить нові робочі місця у ЄС, оскільки європейські підприємства не переноситимуть виробництва до країн з меншими кліматичними амбіціями.
Крім того, податок зменшить прибутки іноземних постачальників нафти, сталі та інших товарів з великим вуглецевим слідом (large carbon footprint), а компанії "чистих" галузей займуть конкурентоспроможну позицію.
Вищі ціни на російську сиру нафту, наприклад, можуть змусити європейських виробників хімічної продукції імпортувати більше нафти із Саудівської Аравії, у якій методи видобутку залишають менший вуглецевий відбиток.
Щодо сталі з китайських або українських підприємств, де її виробляють з використанням доменних печей, то, згідно з дослідженням Boston Consulting Group, вона стане менш конкурентоспроможною в ЄС порівняно зі сталлю з Канади та Південної Кореї.
Щодо України, то окрім сталі підприємства країни імпортують до ЄС електроенергію (серед інших постачальників – Росія та Західні Балкани), цемент (разом з Білоруссю, Колумбією, Туреччиною), товари хімічної промисловості тощо. Загалом близько третини українського експорту до Європейського Союзу підпаде під дію нового кліматичного інструменту.
Разом з тим, Україна під час переговорів з Європейським союзом домовилася про застосування особливого підходу. Як стало відомо, деталі наразі обговорюють, але позиція ЄС по CBAM щодо України залежатиме від готовності системи торгівлі викидами (СТВ) всередині країни. Цю систему запустять в 2025-2026 роках.
Проблеми механізму
Єврокомісія неодноразово наголошувала, що впровадження CBAM означатиме кінець або поступове скасування безкоштовних квот на викиди вуглецю, які наразі надають підприємствам, що з великою ймовірністю можуть перенести виробництво з ЄС.
Збереження цих пільг зробило б CBAM несумісним з правилами СОТ. Промисловці в ЄС заявляють, що безкоштовне надання дозволів повинно тривати. На думку низки фахівців, це питання стане однією з найсерйозніших перешкод під час переговорів про остаточний формат інструменту.
Разом з тим колишні високопоставлені чиновники Єврокомісії Йос Дельбеке і Петер Віс зазначають, що рішення про те, куди направити доходи від СВАМ, викличе найбільший опір.
Зокрема, десять років тому посадовці спостерігали негативну реакцію на спробу ЄС включити міжнародні авіарейси в вуглецевий ринок, що частково розглядалося як інструмент для залучення нових джерел грошових коштів.
"Будь-які доходи краще направляти на боротьбу зі зміною клімату в країнах, що розвиваються, або на те, щоб допомогти світовій промисловості знизити рівень викидів вуглекислого газу", – зазначили вони у аналітичній записці Європейському університетському інституту.
Крім того, впровадження СВАМ може підвищити ціни на споживчі товари, включно з товарами першої необхідності, тож під час розробки механізму планують оцінювати потенційний вплив на рівень життя домогосподарств та особливо вразливих груп.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Україна під час переговорів з Європейським Союзом домовилася про застосування особливого підходу в межах впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту.
Також стало відомо, на що варто звернути увагу українським експортерам в ЄС.
