СТВ та вищі екоподатки — допомога держави для бізнесу у зеленому переході, — Варнавський shutterstock

СТВ та вищі екоподатки — допомога держави для бізнесу у зеленому переході, — Варнавський

Ганна Велика

На жодну підтримку підприємцям наразі не доводиться розраховувати, посадовці готують тільки “закручування гайок” 

В умовах воєнного часу українська держава не пропонує жодної допомоги вітчизняним виробникам. Ба більше: вона ставить бізнеси у ще важче становище, запроваджуючи систему торгівлі викидами парникових газів (СТВ), та підвищуючи екоподаток на СО2.

Про це заявив директор з екології та промислової безпеки “Інтерпайп” Владислав Варнавський під час круглого столу, проведеного Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування щодо переходу до кліматичної нейтральності.

“Обов‘язковий моніторинг, звітність і верифікація, впровадження системи торгівлі викидами та підвищення ставки екоподатку на СО2 – ось таку допомогу пропонує держава українському бізнесу на шляху до кліматичної нейтральності”, – так Варнавський резюмував результати круглого столу.

Він погодився із думкою, що якщо не розглядати тему відступу від СВАМ для України у зв‘язку із форс-мажорними обставинами під час війни, то розробка і впровадження національної СТВ, яка буде визнана ЄС, як еквівалентна – це дійсно один із способів адаптації до нових вимог.

Але він нагадав не забувати, що регламент СВАМ – це суто митний механізм, який діє тільки на імпортерів певних товарів до ЄС, а СТВ та екоподаток – це вимоги, які діятимуть для всіх українських операторів, що здійснюють викиди парникових газів, включаючи державні та комунальні підприємства.

Експерт розповів, що для українських експортерів це не змінить майже нічого. Адже вони у будь-якому випадку змушені будуть платити таку ж ціну за СО2, як і на європейському ринку квот. Єдина різниця полягає в тому, яка частина грошей залишиться в Україні у вигляді екоподатку або платежів в рамках національної СТВ.

“Але мені здається, що це вже не про допомогу бізнесу, а скоріше навпаки – про підтримку бізнесом державного бюджету”, – зауважив Варнавський.

Також він нагадав про створений 1 січня цього року Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації. Експерт зауважив дві основні проблеми, які наразі існують із цією установою:

  • порядок використання коштів фонду поки що не прийнятий Кабміном;
  • сума планового накопичення коштів у 1,6 млрд грн, передбачена на 2024 р., є мізерною порівняно з реальними потребами.

Тобто структура, покликана сприяти бізнесу у “зеленому переході” не може запрацювати вже п’ятий місяць, і зовсім не покриває потреби на модернізацію виробництв. За словами Варнавського “навіть голова Держенергоефективності сама визнає, що така сума – це “ні про що”.

Раніше ЕкоПолітика розповідала, що станом на травень Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації фактично не працює.
Також ми писали, що у 2023 році в ЄС на декарбонізацію металургії виділили €8,7 млрд.

У травні ми розповідали, що промисловість Великобританії отримає від уряду $240 мільйонів на декарбонізацію.

Читайте також
Все про механізм CBAM: що це, як і коли запрацює та який вплив матиме на Україну
Все про механізм CBAM: що це, як і коли запрацює та який вплив матиме на Україну

Це серйозний виклик для вітчизняних виробників

Китай планує впровадити систему управління вуглецевим слідом до 2027 року
Китай планує впровадити систему управління вуглецевим слідом до 2027 року

Це допоможе китайським виробникам покращити свою конкурентоспроможність на міжнародних ринках

Українські експортери назвали основні проблеми з впровадженням CBAM в Україні та ЄС
Українські експортери назвали основні проблеми з впровадженням CBAM в Україні та ЄС

Вони закликали приділяти більше уваги проблемі декарбонізації в рамках стратегії Green Deal