Енергетична криза у ЄС, викликана конфліктом на Близькому Сході, викликає гостру реакцію з боку влади та промисловості. Бізнеси постають проти кліматичних обмежень, які чинять додатковий тиск в нинішньому хаосі. Зі свого боку влада намагається підтримати промисловість і людей, не відступаючи від кліматичного орієнтиру.
ЕкоПолітика підготувала короткий огляд змін, про які говорять у Євросоюзі.
Відстрочка по викидам метану
П’ять країн-членів Євросоюзу закликають Єврокомісію на два роки відкласти дію правил щодо інтенсивності викидів метану. Вони мають набути чинності у 2030 році і є частиною більшого регламенту ЄС. Він вимагає від нафтогазових компаній контролювати викиди метану, звітувати про них та, звісно, скорочувати.
Серед ініціаторів змін до регламенту – Чехія, Румунія, Угорщина, Болгарія та Словаччина. Окрім відтермінування, вони закликають і до спрощення метанових обмежень та оцінки впливу регуляції на постачання нафти й газу. Причина актуальна – енергетична криза, до якої неминуче призведе війна в Ірані.
Метан є потужним парниковим газом, а отже одним із ключових факторів глобального потепління. Одним із головних джерел викидів метану є саме видобуток газу, нафти та вугілля.
Захист від енергокризи зі стимулами переходу на ВДЕ
Європа продовжує переживати жорсткі економічні наслідки блокади Ормузької протоки, а отже й своєї залежності від викопного палива. Тож Єврокомісія повідомила про застосування AccelerateEU – інструмента для оперативного надання підтримки домогосподарствам та промисловості.
"Наша стратегія AccelerateEU забезпечить як негайні, так і більш структурні заходи допомоги європейським громадянам та підприємствам. Ми повинні прискорити перехід на власну, чисту енергію. Це дасть нам енергетичну незалежність та безпеку, а також означитиме, що ми краще зможемо переживати геополітичні шторми", – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Кілька заходів, які пропонує Єврокомісія:
- Координація. Це стосується поповнення підземних газових сховищ, використання гнучких правил заповнення або будь-яких виняткових вивільненень запасів нафти. У Єврокомісії наголошують, що всі національні надзвичайні заходи мають бути тісно скоординовані.
- Створення паливної обсерваторії. Вона буде відслідковувати виробництво, імпорт, експорт та рівні запасів транспортного палива. Це дозволить швидко виявляти дефіцити.
- Допомога споживачам. Йдеться про цілеспрямовані та тимчасові заходи, зокрема цільові схеми підтримки, енергетичні ваучери, соціальний лізинг, екстрені заходи для вразливих галузей економіки.
- Прискорення переходу на чисту енергію. Вже до літа Єврокомісія має оприлюднити План дій з електрифікації. Там мають бути представлені заходи із усунення перешкод для переходу на енергію з відновлюваних джерел промисловості, транспорту, зокрема авіаційного, а також будівництва.
- Розвиток енергосистем. Захід включає пришвидшення перемовин щодо Європейського пакету енергомереж та розвиток інфраструктури ВДЕ. У ЄС переконані, що швидке розгортання ВЕС та ГЕС зменшать вплив енергетичної кризи на країни блоку.
- Збільшення інвестицій. Комісія допомагатиме державам-членам максимально використовувати доступне фінансування ЄС. Йдеться про 219 млрд євро у межах Механізму відновлення та стійкості, а також приватних інвестицій, для мобілізації яких у березні ухвалено Стратегію інвестицій у чисту енергетику.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що на тлі здорожчання цін на пальне у Європі в півтора рази зросли продажі електромобілів.
