У середині червня Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів за дорученням Ради національної безпеки та оборони України напрацювало й оприлюднило законопроєкт про екологічне страхування.
Більш детально про розроблення відповідного проєкту закону розповіла в ефірі телеканалу "Рада" Олена Криворучкіна – головна його ініціаторка, а також заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування (щоб подивитися відео, доскрольте новину до кінця).
Як пояснила нардепка, екологічне страхування – це коли страхуються збитки, завдані довкіллю. Такий підхід закладено в багатьох країнах, до того ж збитки відшкодовують не лише навколишньому середовищу, але й здоров'ю та майну третіх осіб.
За її словами, в українському законодавстві власне термін "екологічне страхування" не визначено, є лише деякі окремі моменти про охорону довкілля та страхування загалом.
На думку Криворучкіної, є три ключові проблеми:
- Традиційно висока частка небезпечних виробництв у структурі промислового виробництва України.
- Високий ступінь зношеності основних фондів. Така ситуація зумовлює зростання ризиків аварій і техногенних катастроф. Згідно з прогнозами, ця динаміка буде невтішною в найближчому майбутньому.
- Ментальність вітчизняного менеджменту, який орієнтований суто на отримання фінансових результатів.
В екокомітеті вважають, що екологічне страхування повинно бути обов'язковим тільки для підприємств ризикованих секторів економіки, як-от: металургія, машинобудування, хімічна промисловість, енергетична галузь.
Криворучкіна наголосила, що в законопроєкті буде прописано методи стимулювання.
"Екологічне страхування – це не лише фінансові гарантії відшкодування збитків. Друга найважливіша функція, яку ми прагнемо реалізувати в механізмі екологічного страхування в Україні, – це стимулююча, тобто запобігання", – зазначила нардепка.
Водночас вона додала, що законопроєкти, пов'язані з екологічними фінансами, можна поділити на два блоки: страхування та оподаткування.
Політикиня також погодилася з підприємствами, які звернули увагу на недоцільність спрямування екологічного податку в загальний фонд державного бюджету. Потрібно визначитися з напрямами діяльності, куди має спрямовуватися екоподаток, вважає вона.
Раніше ЕкоПолітика вирішила проаналізувати основні положення документа, який передбачає цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону природи.
Нагадаємо, що в Україні створено робочу групу для розроблення концепції механізму обов’язкового екологічного страхування для підприємств.
