Український парламент за основу підтримав законопроєкт, спрямований на захист поверхневих та підземних вод від забруднення нітратами від сільського господарства. Це – важливий крок до імплементації європейської Нітратної директиви, і Україна взяла перед ЄС зобов’язання реалізувати її вимоги на практиці до кінця 2028 року.
ЕкоПолітика розповідає про законопроєкт та перепони на шляху реалізації його норм.
Законопроєкт № 11486 "Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел" було зареєстровано на сайті Верховної Ради ще 16 серпня 2024 року. Його ініціаторами є група депутатів на чолі з головою парламентського Комітету з питань екологічної політики Олегом Бондаренком.
Документ ухвалили в першому читанні 9 листопада. Відповідно до євродирективи, він врегулює, зокрема, коли вносити добрива до ґрунту та як їх зберігати.
Захист від нітратів
Законотворці у пояснювальній записці наголосили, що забруднення нітратами є головним фактором біохімічних змін у водоймах. Загалом понад 70% території України є сільськогосподарськими угіддями, які регулярно зазнають обробки.
"Практики використання мінеральних добрив, накопичення та обробки гною на тваринницьких фермах, посилення ерозійних процесів розораних земель призводять до забруднення води сполуками фосфору й нітрогену та евтрофікації природних водойм", – йдеться в записці.
Виміряти масштаб забруднення вод та земель від агросектору складно. Проте саме нітрати та інші поживні речовини, що потрапляють до водойм із сільськогосподарських джерел, складають від 30 до 90% всього біогенного забруднення вод.
Водночас у джерелах питного водопостачання для понад половини населення України вміст пестицидів перевищує норму.
Для водойм таке забруднення можна виявити візуально – через посилення "цвітіння" води.
Суть законопроєкту
Документ фактично врегульовує різні аспекти боротьби із нітратним забрудненням – від визначення вразливих вод до держконтролю та обов’язків суб’єктів господарювання.
Зокрема, законопроєкт містить положення, які визначають:
- процедуру визначення вод, на які впливає або може вплинути нітратне забруднення, а також визначення вразливих до нітратів зон;
- зміст правил належної сільськогосподарської практики для захисту вод, зменшення забруднення нітратами з сільськогосподарських джерел та запобігання такому забрудненню в майбутньому. Йдеться про періоди, коли небажано вносити нітратні добрива в ґрунт, умови цих робіт біля водотоків, місткість резервуарів для зберігання гною тощо;
- здійснення моніторингу вмісту нітратів у водах та виконання Програми дій;
- повноваження центральних органів влади;
- права та обов’язки суб’єктів господарювання.
Також документ вносить зміни до Земельного кодексу та закону "Про Державний земельний кадастр". Зокрема, до складу відомостей держземкадастру додадуть інформацію про вразливі до нітратного забруднення території.
Практична реалізація та зобов’язання перед ЄС
У Мінекономіки згодом повідомили, що обговорювали впровадження Нітратної директиви з представниками Генерального директорату Європейської комісії з питань довкілля.
Окрім законопроєкту № 11486, порушували й тему моніторингу. У міністерстві визнали, що наявних даних поки недостатньо, щоб визначити фактичний рівень забруднення та з’ясувати, де потрібні першочергові заходи. Але для визначення зон, вразливих до накопичення нітратів, потрібні саме дані моніторингу.
"Моделювання з урахуванням типу ґрунту, клімату, вирощуваних культур і способів господарювання допоможе оцінити ризик потрапляння нітратів у воду та підібрати заходи для конкретних територій. Дані про стан вод також покажуть, наскільки потрібно зменшити забруднення, щоб досягти цілей Водної рамкової директиви ЄС", – наголосили в Мінекономіки.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що понаднормовий вміст нітратів виявили в 21,4% джерел нецентралізованого водопостачання. Загалом, за даними Держпродспоживслужби, понад 10% перевірених об’єктів водопостачання не відповідають санітарним вимогам.
