Екологи запропонували майбутнє для ґрунтів, що понівечені війною shutterstock

Екологи запропонували майбутнє для ґрунтів, що понівечені війною

Катерина Бєлоусова

Вплив забруднення й ерозії на сільське господарство буде більш значущим, ніж вплив на дику природу

Експерти з “Українська Природоохоронна Група – UNCG” запропонували створити “червоні зони” на територіях, які зазнали значного пошкодження структури та забруднення від вибухів боєприпасів. 

Це дозволить виконати вимоги законодавства України щодо консервації земель та запобігання опустелюванню, а також Європейської стратегії захисту біорізноманіття до 2030 року (виведення з обробітку 30 % всіх сільськогосподарських земель), повідомляє UNCG.

Так на супутникових знімках Ізюмського району Харківської області на ділянці 1 км² знайшли 480 воронок від снарядів калібру 82 мм, 547 воронок від снарядів 120 мм і 1025 − калібру 152 мм. Це спричинило потрапляння в ґрунт 50 тонн заліза, 1 тонни сполук сірки та 2,35 тонн міді, а також інших важких металів та сполук, кількість яких менша. Крім того, вибухами вивернуто щонайменше 90 000 тонн ґрунту.  

uncg.org

Шкода полям = шкода природі

Ґрунти, серед всіх екосистем, зазнають найбільшого негативного впливу від воєнних дій.

Велика кількість дрібних організмів, що створюють і підтримують ґрунт, а також його біологічний покрив  − трави, мохи, лишайники й гриби  − є найбільш вразливими, адже не здатні покинути ділянку, на якій відбувається вибух, або захистити себе від негативних впливів. Такими впливами передусім є короткострокова руйнівна дія вибухової хвилі та довготривала дія хімічного забруднення.

Детонація боєприпасів наземного ураження = хімічному забрудненню ґрунту

В результаті розриву боєприпасів будь-якого калібру відбувається часткова хімічна реакція, що призводить до забруднення ґрунтів та атмосфери. Окрім СО2 та водяної пари, у процесі окиснення 1 кг вибухівки в повітря потрапляє кілька десятків куб. м токсичних газів: SO2, NOx, CO, а також ароматичні вуглеводні, які є значно токсичніші, ніж звичайні. З атмосфери оксиди сірки та нітрогену повернуться в ґрунт через кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин. 

Ґрунт стає кінцевою ланкою хімічного ураження боєприпасами.

У землі залишається частина металевих уламків та речовин, що не прореагували. Найчастіше оболонки боєприпасів виготовлені з чавунного сплаву, до якого, окрім заліза і вуглецю, додають сірку та мідь. Артилерійські снаряди калібру 120 мм та 152 мм дають відповідно 1600–2350 та 2700–3500 уламків масою від 1 г. 

Таким чином, хімічні елементи з поверхні уламків будуть окислюватися, надходити до колообігу речовин довкілля та включатися до трофічних ланцюгів. 

Крім того, частина боєприпасів мають елементи, виготовлені з використанням збідненого урану. 

Також від 3% до 30% випадках снаряди не детонують, що унеможливлює оцінити їх шкоду за допомогою супутникових знімків.

Ерозія ґрунтів = зміна його складу та рослинності

Руйнування значного масштабу спричиняє й сама вибухова хвиля. Так, 250-кілограмова бомба, детонуючи, може залишити по собі воронку діаметром до 8 метрів і глибиною до 4 метрів та вивертає близько 375м3 ґрунту.

Оголений ґрунт в утвореній воронці ущільниться по стінках, адже основна дія ударної хвилі припадає саме туди. Такий ґрунт стає деградованим.

Так в Центральній Європі і досі існують проблеми з ґрунтами після Першої світової війни, адже швидкість відновлення ґрунту становить близько 0,06 мм/рік.

Також вибухи можуть зруйнувати водонепроникний шар корінних порід, що сприяє закисленню та забрудненню від підземних вод. 

uncg.org

Механізм впливу детонації боєприпасів на довкілля

В UNCG зазначили, що до повномасштабного вторгнення в Україні еродованими були визнані майже 26% (16 млн га) ґрунтового покриву й понад 15% з них потребували виведення з обробітку та консервації. Це стало наслідком несталих методів ведення сільського господарства, а також розміщення багатьох розораних територій на схилах. 

Ерозію ґрунтів під час війни спричиняють не лише вибухи боєприпасів, а й прямі пошкодження важкою технікою, а також вириті фортифікаційні споруди та окопи різних типів. 

“Враховуючи, що більшість воєнних дій у 2022 році відбуваються в зоні поширення найродючіших ґрунтів України і Європи, вплив забруднення й ерозії на сільське господарство буде дуже значним. І вірогідно, більш значущим, ніж вплив на дику природу”, – зазначили в матеріалі.

Що робити з еродованими бойовими діями землями?

Найлегшим рішенням, згідно з досвідом Франції в “Червоній зоні”, є покинути забруднені боєприпасами території. Так понад 1200 км² родючої землі в районі Верденської битви були визнані владою як “повністю розгромлені”, була введена сувора заборона доступу. Згодом шляхом очищення площу особливо враженої зони вдалося зменшити до 100 км². Такі зони є і в Північній Африці, Азії, Південній Америці та інших країнах Європі.

За довгі роки без впливу людини територія все-таки відновлюється, де вирви від боєприпасів стали частиною ландшафту, заповнившись водою й утворивши нові типи оселищ.

Якщо такі землі повернути у сільске господарство, то продукція буде забрудненою, а якщо забудувати – необхідно проводити дуже ретельного розмінування на великих площах і безпечність життя в такому місці гарантувати буде неможливо.

Нагадаємо, загарбницька війна Росії вбиває українські ґрунти.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, шумове забруднення від снарядів та техніки “калічить” природу.

Читайте також
Міндовкілля погодило знищення лісу для видобутку бурштину на Рівненщині, – екологи УПГ
Міндовкілля погодило знищення лісу для видобутку бурштину на Рівненщині, – екологи УПГ

Екоактивісти вже готують звернення до міністерства з цього питання

Агрофірма з Житомирщини попалася на незаконному видобутку піску на майже 5 млн грн
Агрофірма з Житомирщини попалася на незаконному видобутку піску на майже 5 млн грн

Її голова уклав із підрядником договір для видобування піску у промислових масштабах під виглядом розчищення і поглиблення дна водойми

СЕП оскаржить у суді продаж пам’ятки "Макове болото" для видобутку торфу
СЕП оскаржить у суді продаж пам’ятки "Макове болото" для видобутку торфу

Болото є домом для червонокнижних рослин та тварин та дерев віком до 160 років

На Рівненщині поліцейські спіймали на гарячому чорних копачів бурштину
На Рівненщині поліцейські спіймали на гарячому чорних копачів бурштину

В області і надалі проводитимуть профілактичні рейди