Екологи запропонували майбутнє для ґрунтів, що понівечені війною shutterstock

Екологи запропонували майбутнє для ґрунтів, що понівечені війною

Катерина Бєлоусова

Вплив забруднення й ерозії на сільське господарство буде більш значущим, ніж вплив на дику природу

Експерти з “Українська Природоохоронна Група – UNCG” запропонували створити “червоні зони” на територіях, які зазнали значного пошкодження структури та забруднення від вибухів боєприпасів. 

Це дозволить виконати вимоги законодавства України щодо консервації земель та запобігання опустелюванню, а також Європейської стратегії захисту біорізноманіття до 2030 року (виведення з обробітку 30 % всіх сільськогосподарських земель), повідомляє UNCG.

Так на супутникових знімках Ізюмського району Харківської області на ділянці 1 км² знайшли 480 воронок від снарядів калібру 82 мм, 547 воронок від снарядів 120 мм і 1025 − калібру 152 мм. Це спричинило потрапляння в ґрунт 50 тонн заліза, 1 тонни сполук сірки та 2,35 тонн міді, а також інших важких металів та сполук, кількість яких менша. Крім того, вибухами вивернуто щонайменше 90 000 тонн ґрунту.  

uncg.org

Шкода полям = шкода природі

Ґрунти, серед всіх екосистем, зазнають найбільшого негативного впливу від воєнних дій.

Велика кількість дрібних організмів, що створюють і підтримують ґрунт, а також його біологічний покрив  − трави, мохи, лишайники й гриби  − є найбільш вразливими, адже не здатні покинути ділянку, на якій відбувається вибух, або захистити себе від негативних впливів. Такими впливами передусім є короткострокова руйнівна дія вибухової хвилі та довготривала дія хімічного забруднення.

Детонація боєприпасів наземного ураження = хімічному забрудненню ґрунту

В результаті розриву боєприпасів будь-якого калібру відбувається часткова хімічна реакція, що призводить до забруднення ґрунтів та атмосфери. Окрім СО2 та водяної пари, у процесі окиснення 1 кг вибухівки в повітря потрапляє кілька десятків куб. м токсичних газів: SO2, NOx, CO, а також ароматичні вуглеводні, які є значно токсичніші, ніж звичайні. З атмосфери оксиди сірки та нітрогену повернуться в ґрунт через кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин. 

Ґрунт стає кінцевою ланкою хімічного ураження боєприпасами.

У землі залишається частина металевих уламків та речовин, що не прореагували. Найчастіше оболонки боєприпасів виготовлені з чавунного сплаву, до якого, окрім заліза і вуглецю, додають сірку та мідь. Артилерійські снаряди калібру 120 мм та 152 мм дають відповідно 1600–2350 та 2700–3500 уламків масою від 1 г. 

Таким чином, хімічні елементи з поверхні уламків будуть окислюватися, надходити до колообігу речовин довкілля та включатися до трофічних ланцюгів. 

Крім того, частина боєприпасів мають елементи, виготовлені з використанням збідненого урану. 

Також від 3% до 30% випадках снаряди не детонують, що унеможливлює оцінити їх шкоду за допомогою супутникових знімків.

Ерозія ґрунтів = зміна його складу та рослинності

Руйнування значного масштабу спричиняє й сама вибухова хвиля. Так, 250-кілограмова бомба, детонуючи, може залишити по собі воронку діаметром до 8 метрів і глибиною до 4 метрів та вивертає близько 375м3 ґрунту.

Оголений ґрунт в утвореній воронці ущільниться по стінках, адже основна дія ударної хвилі припадає саме туди. Такий ґрунт стає деградованим.

Так в Центральній Європі і досі існують проблеми з ґрунтами після Першої світової війни, адже швидкість відновлення ґрунту становить близько 0,06 мм/рік.

Також вибухи можуть зруйнувати водонепроникний шар корінних порід, що сприяє закисленню та забрудненню від підземних вод. 

uncg.org

Механізм впливу детонації боєприпасів на довкілля

В UNCG зазначили, що до повномасштабного вторгнення в Україні еродованими були визнані майже 26% (16 млн га) ґрунтового покриву й понад 15% з них потребували виведення з обробітку та консервації. Це стало наслідком несталих методів ведення сільського господарства, а також розміщення багатьох розораних територій на схилах. 

Ерозію ґрунтів під час війни спричиняють не лише вибухи боєприпасів, а й прямі пошкодження важкою технікою, а також вириті фортифікаційні споруди та окопи різних типів. 

“Враховуючи, що більшість воєнних дій у 2022 році відбуваються в зоні поширення найродючіших ґрунтів України і Європи, вплив забруднення й ерозії на сільське господарство буде дуже значним. І вірогідно, більш значущим, ніж вплив на дику природу”, – зазначили в матеріалі.

Що робити з еродованими бойовими діями землями?

Найлегшим рішенням, згідно з досвідом Франції в “Червоній зоні”, є покинути забруднені боєприпасами території. Так понад 1200 км² родючої землі в районі Верденської битви були визнані владою як “повністю розгромлені”, була введена сувора заборона доступу. Згодом шляхом очищення площу особливо враженої зони вдалося зменшити до 100 км². Такі зони є і в Північній Африці, Азії, Південній Америці та інших країнах Європі.

За довгі роки без впливу людини територія все-таки відновлюється, де вирви від боєприпасів стали частиною ландшафту, заповнившись водою й утворивши нові типи оселищ.

Якщо такі землі повернути у сільске господарство, то продукція буде забрудненою, а якщо забудувати – необхідно проводити дуже ретельного розмінування на великих площах і безпечність життя в такому місці гарантувати буде неможливо.

Нагадаємо, загарбницька війна Росії вбиває українські ґрунти.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, шумове забруднення від снарядів та техніки “калічить” природу.

Читайте також
Деградація та опустелювання: як війна та клімат знищують ґрунти в Україні
Деградація та опустелювання: як війна та клімат знищують ґрунти в Україні

Через військову агресію РФ масштаби ерозії, забруднення та зневоднення ґрунтів стрімко збільшуються

Світу загрожує дефіцит піску: в ООН назвали причину "піщаної кризи"
Світу загрожує дефіцит піску: в ООН назвали причину "піщаної кризи"

Нестача піску може спричинити глобальні зміни у світі

В Україні сформують план надрокористування на час війни та післявоєнної відбудови
В Україні сформують план надрокористування на час війни та післявоєнної відбудови

Розвиток надрокористування є надважливим для обороноздатності країни та відновлення економіки

На планеті виснажено 40% земель: в ООН назвали причини
На планеті виснажено 40% земель: в ООН назвали причини

Якщо людство не вживе ніяких заходів і тенденції збережуться, до 2050 року цей показник досягне 55%