Екоцид на українських землях: 5 найбільших катастроф 2023 року

Екоцид на українських землях: 5 найбільших катастроф 2023 року

Катерина Бєлоусова

Екозбитки від війни вже сягнули 56,7 млрд євро і з кожним днем ця сума зростає

У 2023 році українці стали свідками серії екологічних катастроф, які спричинили значні збитки для навколишнього середовища. Російський воєнний екоцид, забруднення повітря, ґрунтів та водойм, лісові пожежі тощо створили серйозну загрозу як для країни, так і для всього світу. Уряд, громадськість та міжнародні партнери вживали термінових заходів для мінімізації наслідків цих катастроф, там де це було можливо. Однак деякі катастрофи матимуть незворотні наслідки та десятиліттями впливатимуть на здоровʼя людей та природи.

Про найбільш масштабні екологічні катастрофи в Україні читайте далі – в матеріалі ЕкоПолітики.

  • Підрив росіянами греблі Каховської ГЕС;

Ще на початку 2023 року українські лідери попереджали про можливий масштабний теракт росіян, однак міжнародні партнери не спромоглися недопустити катастрофи. Окупанти підірвали греблю водосховища вночі 6 червня, через що водосховище площею 2155 км2 обміліло. 

Вода затопила значні території, зокрема заповідні, на Миколаївщині, Одещині та Херсонщині, що спричинило смерті людей та тисяч тварин, а також колосальне забруднення земель, річок та Чорного моря. Інші регіони, наприклад у Запорізькій області, перетворилися на пустелю, а міста залишилися без водопостачання. Потоки води змивали цілі будинки, промислові підприємства, скотомогильники, міни тощо. 

Обміління Каховського водосховища створило і інший ризик – загрозу стабільної роботи Запорізької АЕС, адже воно було джерелом води для ставка-охолоджувача.

В екоспільноті побоювалися додаткової катастрофи – розповсюдження вітрами важких металів та радіонуклідів з донних відкладень, а також пилових бур. Це б отруїло значні території та сприяло б опустелюванню півдня України. Однак донні відкладення виявилися безпечними. 

Окрім того, за 2023 рік дно обмілілого водосховища перетворилося на новий вербовий ліс та заросло дикими травами. Так науковці вже нарахували на водосховищі близько 70 видів рослин та зафіксували формування природного вербового лісу.

life.pravda.com.ua

life.pravda.com.ua

  • Катастрофічне засолення Азовського моря;

Ще з грудня 2022 року росіяни почали знищувати екосистему Азовського моря, а саме річку Кальчик, що його наповнює. Спочатку вони розібрали мінідамбу, яка захищала річку від заболочення. 

З січня окупанти почали засипати річище Кальчика у трьох місцях ніби-то для ремонту мостів. Це призвело до зменшення наповнювання моря прісною водою, а отже до збільшення солоності, що загрожує знищенням його природної екосистеми. Вже наприкінці весни місцеві мешканці почали фіксувати загибель дельфінів та водоростей, а у жовтні – аномальне нашестя медуз.

Наприкінці жовтня навіть російські вчені почали бити на сполох. Адже солоність Азовського моря, (природні 10–12‰ проміле) вже майже зрівнялася з показниками Чорного (18‰).

Варто зауважити, що від дій окупантів страждають не лише маріупольські річки. Так у вересні у Запорізькій області окупанти почали руйнувати береги найбільшої в північно-західному Приазов'ї річки Молочної, яка також впадає у басейн Азовського моря. Влітку річище Молочної замулилося, її води стали білого кольору, вкрилися білою піною та набули різкого неприємного запаху. Ймовірною причиною забруднення став прорив каналізації та потрапляння стоків у річку, однак окупанти бездіяли.

  • Острів Джарилгач;

Унікальний острів Джарилгач на Херсонщині окупували ще навесні 2022 року та зʼєднали його з материковою частиною піщаним насипом.

Така коса поставила під загрозу екосистему затоки та острова, що входить у перелік 22 найбільш важливих та унікальних водно-болотних угідь планети. Окрім того, окупанти облаштували на острові військовий полігон. Ймовірно, саме він став причиною масштабної пожежі, яка у серпні за тиждень знищила всю заповідну зону природного парку на території понад 1500 гектарів.

Раніше екосистема острова складалася зі степової, лугової та солончакових ділянок. За словами директорки Джарилгацького національного природного парку Ірини Сабашенко на їхнє відновлення знадобиться від 4-5 до 8-12 років. Тамариксові зарослі можуть відновитися лише за 15-30 років.

Проте на цьому "страждання" острова не закінчилися і потужний шторм у листопаді зруйнував всі оселища по всьому морському узбережжю. Внаслідок шторму піщаний пляж Джарилгача розширився на додаткові 70-100 м. Проте негода мала і умовно позитивні наслідки, а саме розмив насипу. Тепер затоці не загрожує заболочення, а окупанти втратили доступ до острова.

  • Загибель 9 тонн осетрів на Ладижинському водосховищі;

У жовтні на Ладижинському водосховищі, Вінниччина, за одну ніч у резервуарі для вирощування осетрових загинуло 9 тонн червонокнижних осетрів та білуг. Це знищило єдине унікальне стадо племінного азовського осетра.

За словами осетровода акваферми Івана Агапова забруднення, що спричинило мор, мало бути дуже масштабним, адже осетри стійки до забруднення води. 

Через день після катастрофи екоінспектори відібрали проби води та не виявили перевищень санітарних норм. Наразі обставини події залишаються невідомими.

  • Висохле озеро Синє.

У жовтні у Києві висохло унікальне озеро Синє що поблизу житлового масиву Виноградар. Це озеро, ймовірно, сформувалося ще під час льодовикового періоду і було осередком дикої природи у Подільському районі. Озеро є безстічним, тобто наповнюється за рахунок опадів та донних джерел. 

За останні 40 років Синє дуже сильно обміліло, зокрема через зміну клімату та водопониження внаслідок будівництва житлового масиву та автомобільних доріг. На думку екоактивістів, озеро зникло через будівництво багатоповерхівки, яке так і не завершили. 

Чиновники роками обіцяли врятувати озеро, однак у травні його площа суттєво зменшилася, а з’єднувальна протока пересохла. Розчистку озера запланували на 2024 рік за близько 35 мільйонів гривень. Ймовірно, це останній шанс для озера.

За словами генерального директора комунального підприємства "Плесо" В'ячеслава Савицького, якщо порятунок озера відкласти до перемоги, це може призвести до його остаточної втрати. 

Ці масштабні екологічні катастрофи назавжди змінили екосистему України. Проте природа не терпить порожнечі і здатна відновитися, однак їй потрібна допомога на всіх рівнях – від законодавчого, для зменшення антропогенного навантаження та промислового забруднення, до індивідуальних дій українців. Кожен завдяки простим екозвичкам, наприклад висадки дерев, сортуванню сміття, відмови від швидкої моди, вибору безпечних для довкілля миючих засобів тощо, може допомогти довкіллю відновитися.

Читайте також
В ООН дали швидку екооцінку наслідків підриву Каховської ГЕС
В ООН дали швидку екооцінку наслідків підриву Каховської ГЕС

Ситуація вище за течією від дамби є ще більш значущою, ніж у зоні затоплення

В Міноборони попередили про ризик опустелювання півдня через підрив Каховської ГЕС
В Міноборони попередили про ризик опустелювання півдня через підрив Каховської ГЕС

Загальна кількість опадів у Херсонській області сягає 400 міліметрів на рік

Каховське водосховище заросло дикими травами. Відео
Каховське водосховище заросло дикими травами. Відео

Екологічна безпека є однією з умов "формули миру" для України

Підрив Каховської ГЕС: екологи спростували найбільше джерело небезпеки
Підрив Каховської ГЕС: екологи спростували найбільше джерело небезпеки

Найбільшою несподіванкою стала величезна кількість сіянців на дні водосховища