Днями мережа супермаркетів "АТБ" оголосила про початок продажу біорозкладних пакетів із кукурудзяного крохмалю. Екоактивісти в соцмережах розкритикували новинку, назвавши її прикладом грінвошингу.
Зокрема, голова громадської організації "Екопатруль" Тетяна Лампіка заявила у Facebook, що пакети в розмірі 3 млн штук, які торговельна мережа завезла з В'єтнаму, по суті, є імпортованими відходами.
Екоактивістка звернула увагу на склад, з якого виготовлені презентовані пакети, та зазначила, що їх виробництво є дуже енергоємним, що само собою шкодить довкіллю. У складі міститься 75% PBAT (полібутирату адипат терефталату – полімеру на нафтовій основі) і всього лише 25% полімолочної кислоти з кукурудзяним крохмалем. Тобто пакети насправді містять пластик – плівкоутворювальний полімер і пластифікатор, що й закладені в назві хімічної речовини PBAT.
Друге, на чому акцентувала Лампіка, – це проблема з утилізацією. Заявлений термін, за який пакет нібито має розкластися, нічим не підтверджено, каже вона, оскільки не було пройдено екологічної сертифікації.
Ще один важливий нюанс – необхідною умовою розкладання пакета є компостування, можливість чого є не в багатьох. Тому більшість пакетів опиняться на звалищі, де немає умов для розкладання.
Експертка журналу "Екологія підприємства" Ганна Натоптана теж наголосила, що біорозкладний пакет, який пропонують в "АТБ", повинен розкладатися в ґрунті.
"Тобто якщо у вас є приватний будинок і земельна ділянка з компостною ямою – усе ОК. Ви можете цей пакетик викинути разом із харчовими відходами в компост, і він разом із ними розкладеться за обіцяні дев'ять місяців. Але якщо ви житель квартири й виносите сміття в сміттєвий бак, а потім його везуть на звалище, то на звалищі цей пакет без необхідних умов для розкладання буде звичайним пластиковим пакетом", – написала екоактивістка на своїй сторінці у Facebook.
Крім того, для переробки такої вторсировини потрібна певна температура, за якої з’являється пластичність, і ця температура вища, ніж в інших полімерів.
З огляду на все це екоактивісти радять віддавати перевагу шоперам й екоторбам.
Напередодні ЕкоПолітика розповідала, як відрізнити справжню екологічну продукцію, якому екологічному маркуванню можна довіряти та як не попастися на грінвошинг.
