Незаконна заготівля ягід та очерету в нацпарках: екологи заявили про злочин Міндовкілля

Незаконна заготівля ягід та очерету в нацпарках: екологи заявили про злочин Міндовкілля shutterstock

Марія Семенова

На думку екологів, це завдає комплексної шкоди заповідним зонам і може спричинити голод серед диких тварин

Екоактивісти подали заяву про злочин до Офісу Генерального прокурора через незаконні дії керівництва колишнього Міндовкілля.

На думку представників Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ), видані національним паркам ліміти на заготівлю ягід, грибів, лікарських рослин та очерету можуть загрожувати життю диких тварин там, де їх за законом мають оберігати.

За словами експертів КЕКЦ, видані ліміти суперечать українському законодавству, зокрема Закону "Про природно-заповідний фонд України".

Завищені ліміти

У своїй заяві екоактивісти наводять перелік, на їхню думку, незаконних лімітів. Зокрема, йдеться про дозвіл для нацпарку "Ужанський" на заготівлю понад 140 тонн грибів і ягід, зокрема і в зоні регульованої рекреації. Нацпарк "Синевир" отримав аналогічний ліміт на заготівлю майже 130 тонн.

Щацький і Нижньодністровський національні парки, а також Дунайський біосферний заповідник отримали ліміти на заготівлю очерету. Дозволи також не забороняють проводити роботи в зонах регульованої рекреації.

"Видання цих лімітів із боку Міндовкілля України порушує чинне законодавство України, а також наносить значної екологічної шкоди заповідним екосистемам. Просимо відкрити кримінальне провадження, провести перевірку вказаних фактів і притягнути винних до відповідальності", – наголошують у Центрі.

Скорочення кормової бази

В українській частині Карпат, за даними КЕКЦ, живе лише 300 бурих ведмедів. Улітку ці тварини переважно харчуються ягодами, промисловий збір яких залишає косолапих без їжі.

"Червона книга України як один із заходів охорони ведмедів рекомендує підвищувати кормність угідь, а Міндовкілля та деякі карпатські національні парки роблять усе з точністю до навпаки", – пишуть у КЕКЦ.

Харчуються ягодами й рідкісні птахи. В національних парках, які отримали завищені ліміти, до таких відносяться глушець, тетерук і рябчик. Ці птахи стали рідкісними саме через зменшення площі ягідників.

Водоплавні птахи без дому

Косіння очерету має вкрай негативний вплив на птахів. Такі роботи знищують місця гніздування та зимування пернатих. Ідеться навіть про рідкісні види: коровайку, жовту чаплю, чернь білооку, малого баклана та колпицю.

Часто під час заготівлі очерету використовують спецтехніку, що призводить до безповоротного вилучення біологічної маси із заповідних річкових берегів.


Раніше природозахисники із КЕКЦ звернулися до Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора України через вирубку лісу. Міндовкілля дозволяло національним паркам знищувати дерева навіть у період розмноження диких тварин, коли це суворо заборонено.

Читайте також
На Закарпатті знову нищитимуть ліси для доріг до вітропарків – ГО "Код 21"
На Закарпатті знову нищитимуть ліси для доріг до вітропарків – ГО "Код 21"

Вирубка загрожує правіковим лісам Пашківецького лісництва, як раніше було в "Шипоті"

На Мінекономіки подали до суду. Причина – висновок ОВД щодо ВЕС на полонині Руна
На Мінекономіки подали до суду. Причина – висновок ОВД щодо ВЕС на полонині Руна

Природозахисники вважають це свідченням неналежного дотримання закону "Про оцінку впливу на довкілля"

Захистити "Вікові дуби" та обсерваторію: у Києві борються із загрозою забудови
Захистити "Вікові дуби" та обсерваторію: у Києві борються із загрозою забудови

Проєкт "розширення" пам’ятки, на думку активістів, фактично послабить її природоохоронний статус

Держава ігнорує знищення природи задля видобутку доломітів на Житомирщині
Держава ігнорує знищення природи задля видобутку доломітів на Житомирщині

Експерти переконані, що за відсутності реакції влади такий підхід, як у Негребівці, має шанси масштабуватися на всю країну