Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації та віцепрезидент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков в другій частині інтерв'ю ЕкоПолітика розповів, чому замерзли вітрогенератори у Техасі взимку, міжнародний досвід переходу на "зелену" енергетику та стан вітрових проєктів в нашій країні.
У першій частині матеріалу ми говорили про те, як почувають себе інвестори у ВДЕ в Україні, який стан та перспективи переходу країни на "зелену" енергетику та чого чекати надалі.
- Багато проєктів залишаються на папері. А чому так сталося?
Проєкти по вітру непрості та довготривалі – ти маєш провести вітрові дослідження протягом року з великими витратами. Так, наприклад, одна вітровимірювальна кампанія може коштувати до 150 тисяч євро; оцінка впливу на довкілля відповідно до світових стандартів передбачає проведення всеосяжних, знову ж таки, протягом не менше ніж рік, дослідження з флори та фауни з фокусом на птахів та кажанів. Непросто встановити обладнання, але дослідники мають знаходитися на ділянках та фіксувати всі перельоти птахів, кажанів тощо. Банки можуть не прийняти проєкт, якщо не вистачатиме даних.
- Скільки в енергоміксі України займає вітрова енергетика?
Наразі – 2.2%. Вітрова технологія більш ефективна та передбачувана у порівнянні з сонячною, але це не означає, що сонячну енергетику не треба розвивати. Треба розвивати всі види ВДЕ, враховуючи місцевий потенціал. Для мене прикладом ідеального енергомікса слугує Бразилія. Там, можна сказати, всі напрямки генерації "грають в одному оркестрі", тобто все гармонійно поєднано, тому вони можуть ефективно балансувати. Станом на кінець 2020 року у Бразилії – 18 ГВт вітру, 3,3 ГВт сонця, 2 ГВт атомної енергетики, гідро – 103 ГВт, 15,2 ГВт – біомаса, решта -27,5 ГВт – викопне паливо.
Джерело: Shutterstock
- Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію в Техасі. Чому в США виник блекаут?
Комісія при уряді штату Техас, яка розслідує причини нинішнього блекаута, схиляється до версії, що найбільш серйозний негативний вплив зробили порушення роботи газотранспортної системи. Велика частина газу зберігається під землею, і при таких тривалих низьких температурах виявилося неможливим доставити його на поверхню. Трубопроводи замерзли через конденсат, а дизельні двигуни для живлення газових насосів відмовлялися запускатися. Але ж сучасні вітрові турбіни працюють і при більш низьких температурах.
Джерело: CNN
Те, що майже половина вітрових турбін замерзла, це питання до їх виробника, який в свою чергу не спрогнозував такі непередбачені зміни клімату в Техасі. Подібна ситуація виникала недавно в Європі, особливо у Німеччині під час аномальних холодів і снігопадів, і серйозних перебоїв з електрикою не спостерігалося.
Джерело: Yahoo News
- Зрозуміло, тобто заощадили на вітротурбінах. До речі, а наші турбіни як у них з рівнем вібрації?
По-перше, у нас встановлені вітротурбіни лише виробництва світових лідерів – Vestas, Nordex, GE. Зрозумійте правильно, всі ці турбіни проходять відповідну міжнародну сертифікацію. По-друге, відомо, що вібрація загальної конструкції відсутня за умови, якщо маса її нерухомої частини в 16 і більше разів перевищує масу її рухомих частин. Сучасні турбіни відповідають таким вимогам. Взагалі, базуючись на досвіді експлуатації сучасних вітротурбін в світі та в Україні, можна зробити такий висновок, що якщо для лопатей обраний хороший аеродинамічний профіль, вітротурбіна добре збалансована, генератор — у робочому стані, своєчасно проводиться техогляд, то проблем, пов’язаних з вібрацією, взагалі не буде. Вібрація конструкції, зумовлена обертанням окремих елементів ВЕУ, повністю згасає на рівні несучих елементів та фундаменту ВЕУ, і не передається на прилеглу територію та довкілля.
- Добре, а шум?
Кожна турбіна має відповідні сертифікати щодо рівня шуму. Відповідно до норм українського та міжнародного законодавства рівень шуму для житлових приміщень не має перевищувати 45-55 децибел в залежності від часу доби. А, наприклад, пилосос — це 70-80 децибел. За світовим досвідом рівень шуму від турбіни не перевищує згадані норми вже на відстані 350-500 метрів.
В Україні стандартна відстань вітропарків до населеного пункту – 700 метрів, хоча, насправді вітростанції, зазвичай, будують на відстані 1 км та більше. В Європі, до речі, відстань до населених пунктів – це, в середньому, 500 метрів.
Джерело: Shutterstock
- А в Україні були якійсь надзвичайні ситуації з вітрогенераторами?
На щастя жодної не було! Єдине – дві турбіни при монтажі згоріли, але це була помилка компанії, яка їх встановлювала. Страхова компанія все компенсувала.
- А вони шкодять, наприклад, птахам?
В Україні є орнітологічні станції, наукові інститути, в яких замовляють спеціальні дослідження з міграцій птахів та кажанів до будівництва ВЕС, за результатами яких і обираються місця для встановлення вітротурбін. Крім того, сучасні турбіни — тихохідні. Якщо раніше швидкість обертів вітрового колеса становила від 60 до 75 обертів за хвилину, то сьогодні за одну хвилину – 10-15 обертів. Птахи не потрапляють під лопаті, вони бачать турбіну і обминають її.
Проте, на жаль, птахи гинуть від зіткнення з лініями електропередачі. До речі, на територіях сучасних ВЕС лінії електропередачі, наразі прокладають під землею. Якщо використовують наземні ЛЕП, то обов’язково використовують спеціальні засоби для відлякування птахів.
- Поговорімо про проєкти в Україні? Які ви можете назвати?
Вітроенергетика — нова галузь! Сьогодні у вітроенергетичній галузі є компанії, які раніше займалися нафто- чи газовидобуванням, будівельні компанії тощо. Загалом, як я вже казав, наприкінці 2019 року, отримали дозвіл на будівництво — 5,6 ГВт вітроенергетичних потужностей. Але ж, думаю, врешті-решт з них побудується лише 20-25%. На ринку зараз декілька ключових гравців – Vindkraft, "Вітряні парки України", ДТЕК ВДЕ, EuroСape, UDP renewables, Guris, "Еко-Oптіма", "Елементум Енерджи", "Южне Енерджи", NBT. Вони досить серйозно підходять до своїх проєктів. Є і маленькі компанії.
- У мене виникло дуже важке питання. Як балансувати вітрову енергетику?
В Європі це питання ніколи не покладали на плечі девелоперів. Це – питання власників або електромереж, або компаній, які об’єднують виробників електроенергії і надають послуги з прогнозування – так звані “агрегатори”, а компанії, які входять до його складу платять за надані послуги. Це схоже на роботу ДП "Гарантований покупець". У нас теж можуть з’явитися такі компанії, як альтернатива ГарПоку.
- А які вже виписано штрафи?
Вітростанції демонструють непогану якість прогнозів, і розмір штрафів невисокий, а ось для сонця гірше — маленькі проєкти краще зупинити, ніж сплатити штраф. Отже, це вимагає створення energy storage (накопичувачів енергії). Сонячним станціям буде важко працювати без них, бо втрачатимуть гроші за неправильні прогнози. Загалом розмір штрафів сягає щомісячно декілька мільйонів гривень. За лютий ГарПок виставив штрафи за спричинені небаланси на суму в 24,7 млн гривень. І всі виробники у повному обсязі і вчасно їх заплатили. Але й тут проблема – немає прозорої методики, як саме ГарПок нараховує ці небаланси.
Джерело: Shutterstock
- Нещодавно "Укренерго" обмежило майже на 1 ГВт вітрової та сонячної генерації. Що відбувається?
Всім виробникам електроенергії з ВДЕ потрібно укласти угоду щодо надання послуг зі зменшення навантаження, тобто щодо обмеження генерації. В разі її укладання всі обмеження тобі компенсуються за “зеленим” тарифом. А якщо – ні, ти просто втратив гроші. Вітроенергетика – більш організована, всі станції підписали цю угоду. Загалом, виробник все ж таки втрачає. Ще в минулому році я звертався до "Укренерго", надати технічне пояснення обмеженню генерації на ВЕС та СЕС. Але жодної відповіді не отримав. Якщо це технічне питання – це одне, але якщо це робиться для того, щоб відкрити імпорт електроенергії з Росії та Білорусі – то вже політична гра.
- А Україна виробляє власні вітроелектростанції?
У нас у 2011 році в Краматорську запустили перший завод з виробництва вітротурбін мегаватного класу. На базі заводу важкого верстатобудування відкрили спочатку цех, а потім в повному обсязі почали виготовляти комплектуючі для вітротурбін моделі "Фурлендер Вінд Текнолоджі". Наразі в Україні побудовано декілька вітростанцій, на яких успішно працюють вітротурбіни WTU; їхня встановлена потужність варіюється від 2,5 до 4,8 МВт. На мою думку, це – сміливий крок розпочати виробництво турбін в Україні. Сьогодні турбіни WTU – це приблизно 20% ринку вітротурбін в країні. Якщо порівнювати українську з іноземною, то за характеристиками вони схожі, але наша обходиться дорожче у зв’язку з невеликим обсягом виробництва.
- І наостанок поясніть, як утилізувати обладнання вітрової станції?
Сьогодні 85-90% компонентів вітротурбіни переробляються. У вітровій турбіні єдине питання – це лопаті, оскільки все інше — це звичайний метал, який йде на переробку. Наразі є розроблені технології із переробки лопатей. Наприклад, механічно перероблені лопаті додають до бетону, а потім використовують як сировину для покриття для доріг та у будівництві.
