2021-й фактично став провальним в частині реформування сфери охорони довкілля. У першому читанні був ухвалений законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль", але до другого – так і не дійшов. Не побачив другого читання і законопроєкт №2207-1Д "Про управління відходами". Не провели і низку інших важливих реформ.
Ми в ЕкоПолітиці вирішили з’ясувати більш детально, які ж головні очікування стейкхолдерів від роботи органів влади у частині екологічної політики на 2022 рік.
Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування
Президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок виділяє, в першу чергу, зміни до ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", зокрема мова йде про екологічну безпеку на суб’єктах господарювання.
"Зміни до цього закону дозволять системно почати реформи, вкладати кошти в підвищення рівня знань, випускати спеціалістів, які будуть затребувані на ринку з боку суб’єктів господарювання. Текст документа готовий, проговорений всіма сторонами. Це об’єднуюча річ, навколо якої дискусій не виникає", – стверджує вона.
Також експертка виділила і реформу екологічного податку. За її словами, від збільшення ставок довкілля не виграє. Податки мають носити цільовий характер.
На думку президента ВГО "Жива планета" Світлани Берзіної, у 2022-му всі очікують від екокомітету Верховної Ради завершення роботи над основними реформами у сфері системи державного екологічного контролю, запобігання промисловому забрудненню, управління відходами та удосконалення законодавства в сфері оцінки впливу на довкілля.
За словами координатора Комітету екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольги Бойко, вони зі свого боку від ВР також очікують ухвалення законопроєкту №2207-1-д про управління відходами, але з урахуванням особливого статусу для металобрухту та стимулів для використання промислових відходів у якості сировини. Окрім цього чекають і ухвалення законопроєкту №4187-д щодо стимулювання розвитку галузі надрокористування, а також співпраці у напрямку реалізації реформи контролю промислового забруднення та захисту біорізноманіття на територіях Смарагдової мережі.
Циганок підсумовує:
"Загалом, дуже важливо, щоб розроблені наразі комітетом проєкти законодавчих документів не виглядали як імітація, а мали під собою механізми реалізації, джерела фінансування та продовження".
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів
Цей орган – ключовий у формуванні державної екологічної політики. На Міністерство покладають як роботу над ключовими реформами в синергії з екококомітетом, так і впровадження вже розроблених ініціатив.
"Очікуємо реалізації основних засад, які вже ухвалені в частині кліматичної політики, запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. – розповідає Берзіна. – Це стимулюватиме бізнес впроваджувати технології, які будуть запобігати викидам або їх зменшувати. В частині реалізації законодавства – очікуємо моніторингу та верифікації парникових газів".
Також у співпраці з іншими міністерствами від Міндовкілля чекають роботи у напрямку запровадження системи циркулярної економіки та створення стимулюючих заходів для бізнесу, які будуть допомагати у "зеленому" переході.
Бойко ж додає, що вони очікують саме від Міндовкілля розробки законопроєкту щодо цільового використання надходжень екоподатку за викиди СО2:
"Згідно з оновленим Податковим Кодексом, ставки податку з 1 січня складають 30 грн за 1 тонну і мають бути використані у розмірі не менше 70% на заходи з декарбонізації підприємств у деяких галузях економіки. Окрім цього, ми також очікуємо дорожню карту та фінансові механізми реалізації Національно визначеного внеску, в рамках якого ми зобов'язались скоротити свої викиди СО2 на 65% до 2030 року".
Офіс Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Щодо віцепрем’єра, то тут ключова робота, на думку експертів, має бути зосереджена на захисті інтересів українських імпортерів продукції до ЄС у тих галузях, які підпадають під дію нового регулювання СВАМ.
"Хоча ця система ще остаточно не представлена, Україні, як стороні, яка підтримала європейський зелений курс, дуже важливо на дипломатичному рівні вибудовувати діалог з Єврокомісією відносно СВАМ, настільки це буде зачіпати наші торгівельні стосунки з ЄС", – говорить Берзіна.
Бойко також додає:
"Ми очікуємо залучення бізнесу до консультацій щодо оновлення Угоди про асоціацію з ЄС у частині довкілля та клімату. Перша й остання консультація відбулась на початку 2021 року, відтоді жодної інформації про те, як рухається процес, не було".
Державна екологічна інспекція
У Держекоінспекції після старту реформування ситуація залишається досить складною. Тому від неї експерти чекають не стільки конкретних кроків у напрямку контролю, як, у першу чергу, завершення формування самої структури:
"Держекоінспекція на сьогодні не реформується, а деградується. – стверджує Берзіна. – Реформа поділила її на округи, склалася не проста ситуація зі штатним персоналом та повноваженнями. Грубо кажучи, стару структуру почали розбирати, але не зібрали те, у що вона повинна перейти. ДЕІ знаходиться у напіврозваленому стані".
Про важливість проведення реформи державного екологічного контролю говорить і Циганок. На її думку, законопроєкт 3091 взагалі запропонував хибний шлях реформування ДЕІ:
"Ми пішли шляхом втрати часу, дискусій. Всі фахівці сходяться на тому, що реформу можна було запустити ще два роки тому, внісши необхідні зміни в уже існуючі закони, не створюючи нових законодавчих актів. Наразі текст задискутований, досі не прибрані корупційні ризики".
***
На 2022 рік покладають багато надій у частині реформування сфери охорони довкілля. Не лише тому, що на цей рік відклали нереалізовані минулими роками реформ, а ще й тому, що це фактично останній рік до початку наступних виборчих перегонів. У передвиборчий період важливі реформи переходять на другий план, тому зараз необхідно, щоб ключові питання були опрацьовані в якнайкоротші терміни.
