Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що механізм вуглецевого коригування імпорту (Carbon Вorder Аdjustment Мechanism – СВАМ) не застосовуватиметься до України, а залежатиме від реформ.
Про це політикиня розповіла на всеукраїнському форумі "Україна 30. Екологія". За словами Стефанішиної, на досягнення цього під час перемовин з Європейською комісією українська делегація витратила майже сім місяців.
"У 2019 році Європейський Союз встановив конкретну мету – досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, коли чисті викиди парникових газів мають сягнути нуля. Навіть для Європейського Союзу, який раніше за всі інші країни взяв курс на декарбонізацію та зелений перехід, така мета означає глибинну трансформацію всієї економіки, відмову не тільки від економічних, індустріальних, а й від правових рамок, які раніше діяли та напрацьовував Європейський Союз. З урахуванням пострадянського промислового спадку Україна встановила собі інші терміни для такої самої мети. Це 2060-ті чи навіть 2070-ті роки. Звісно, якщо будуть відповідні ресурси, технології, то, можливо, й раніше", – зазначила віцепрем'єрка.
Зокрема, Україна не була в рівних умовах із такими країнами, як, наприклад, Норвегія, яка не є членом Європейського Союзу, але де вже 30 років діє торгівля викидами. Відповідно, ця країна має абсолютно привілейовані умови в переговорах із великими гравцями.
Стефанішина наголосила, що сьогодні Україна перебуває в унікальних умовах, але водночас є амбітною країною, яка задекларувала курс на те, щоб приєднатися до родини європейських країн не лише політично, а й економічно.
"Щоб досягти кліматичної нейтральності у 2060 році, ми маємо пройти частину цього шляху вже до 2030 року. Уже сьогодні можна почати інвестувати в найдешевші способи зниження викидів. Наприклад, в енергоефективність. А ті, що є більш дорогими, залишити на пізніший етап. Цей процес має розпочатися та перейти в активну фазу найближчим часом", – вважає Стефанішина.
Політикиня звернула увагу на те, що нині багато об’єктів інфраструктури потребує оновлення, а заводи – модернізації. Водночас деякі речі, як-от мережу зарядних станцій для електромобілів, треба тільки створити.
Як нагадала віцепрем'єрка, уже цього літа Європейська комісія представить пакет нових регламентів і рішень, які створять принципово нові умови діяльності на ринку Євросоюзу. "Щодо цього Україна вже започаткувала діалог з Європейською комісією та є однією з небагатьох країн, яка відстежує ці процеси та з якою ведеться прямий діалог уже на етапі розроблення конкретних рішень, що дає змогу враховувати наш інтерес", – уточнила Стефанішина.
Крім того, закцентувала вона, треба впроваджувати реформи й усередині країни. Є певні невіддільні та невідворотні реформи. Зокрема, створення системи торгівлі викидами, реформування податкових інструментів стосовно вуглецю, відмова від субсидіювання галузей викопного палива. "Звісно, це доволі амбітні цілі, але це реальність, до якої ми рухаємося сьогодні, тому що в Україні до цього не була впроваджена система торгівлі викидами", – додала політикиня.
Напередодні ЕкоПолітика повідомляла, що Україна домоглася від ЄС застосування особливого підходу під час введення CBAM.
