5 років після Грибовицької трагедії: обіцянки, сміттєві махінації, суди та "мандри" львівського сміття Слово і діло

5 років після Грибовицької трагедії: обіцянки, сміттєві махінації, суди та "мандри" львівського сміття

Зоряна Бердник

Грибовицьке сміттєзвалище – чи не найнебезпечніше в Європі

30 травня минає п'ять років із дня трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова. Цього дня у 2016 році під завалами сміття загинули чотири людини — співробітник Львівського комунального підприємства "Збиранка" та троє рятувальників, які гасили масштабну пожежу, що виникла 28 травня.

ЕкоПолітика розповідає, що сталося у Грибовичах п'ять років тому, куди вивозять сміття зі Львова після закриття горезвісного полігону ТПВ у селі, що відбувається на звалищі сьогодні та коли нарешті побудують обіцяний сміттєпереробний завод.

Роками вимагали закрити й визнати зоною екологічного лиха

Грибовицький полігон — один із найбільших в Україні та Східній Європі. Зокрема, площа звалища становить понад 38 га. Висота сміттєвих гір — 65 метрів, у деяких місцях ще більша. Тут розташовано 5 кислогудронних озер і 500 тис. т надотруйних відходів Львівського нафтомаслозаводу. Щодня сюди вивозили по 600-650 тонн відходів зі Львова, Жовківського району, частково з Кам’янка-Бузького, Пустомитівського, Городоцького та Яворівського.

Експлуатувалося сміттєзвалище понад пів століття – з 1956 до 2016 року. Спершу у Грибовичах виникло стихійне звалище, яке з 1959 року перетворилося на офіційний полігон ТПВ. За проєктною документацією, він мав проіснувати до 1984 року. Проте, як відомо, звалище не закрили ані тоді, ані в наступні роки, коли проти продовження його експлуатації не раз виступали місцеві жителі.

Поруч із ним села – Малі Грибовичі, Малехів, Збиранка і Дубляни, жителі яких змушені були постійно дихати смородом і випарами з полігону. Нарікали, що влітку, у спеку, навіть неможливо було відчинити вікна, а діти потерпали від постійних захворювань дихальної системи. Згідно зі статистикою, чимало людей померло від онкології та інших захворювань у молодому віці.

За закриття сміттєвого полігону й визнання його території зоною екологічною лиха екологи виступали задовго до трагедії. Зокрема, постанову про закриття сміттєзвалища львівська обласна санепідемстанція видала ще у 2003 році.

"Грибовицьке сміттєзвалище – чи не найнебезпечніше в Європі. На ньому зберігається приблизно 11-12 млн тонн відходів, зокрема 2 млн тонн гальваніки – це відходи військової промисловості, – розповів УНІАН громадський інспектор з охорони довколишнього середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області Ігор Муравський. – Крім того, на території Грибовицького сміттєзвалища є гудронні озера (одне з них – найтоксичніше – уже засипали 30-метровим шаром сміття). А гудрони – це другий клас небезпеки після радіоактивних елементів. Тож за інтенсивних опадів увесь цей інфільтрат разом із токсичними елементами витікав у підніжжя Грибовицького сміттєзвалища, потрапляючи у воду в криницях, газ (щороку понад 5 млн "кубів") – у повітря тощо. Там була ціла таблиця Менделєєва! Адже цей залишки мертвих тварин, яких мали б утилізовувати, і продукти, і метали…. Чого там тільки не було!".

Увесь цей час чиновники обіцяли закрити полігон і побудувати сміттєпереробний завод, серед них і багаторічний мер Львова Андрій Садовий (перебуває на посаді львівського міського голови з 25 квітня 2006 року. – Ред.). Утім, щоб полігон нарешті остаточно закрили, мала статися трагедія, яка забрала життя чотирьох людей.

Що сталося у Грибовичах п'ять років тому

28 травня 2016 року на полігоні твердих побутових відходів, що розташований у селі Великі Грибовичі за 4 км від Львова, спалахнула масштабна пожежа. Тільки за два дні, 30 травня, її вдалося погасити.

Однак, коли рятувальники збирали своє спорядження, стався зсув: під завалами опинилися опинилися троє пожежників – начальник ДПРП-48 з охорони м. Рава-Руська, капітан служби цивільного захисту Юрій Рудий, начальник караулу ДПРЧ-17 з охорони м. Жовква, старший лейтенант служби цивільного захисту Андрій Вненкевич, пожежник ДПРЧ-17 з охорони м. Жовква, сержант служби цивільного захисту Богдан Юнко, а також інженер-еколог ЛКП "Збиранка" Олександр Бутін.

Тіла трьох загиблих рятувальників вдалося знайти наступного дня, 31 травня, а от Олександра Бутіна так і не знайшли. Тільки 2017 року суд оголосив його загиблим.

Куди вивозять львівське сміття

Після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі та його закриття львівське сміття почало "мандрувати" країною. Сміттєвози виявляли Рівненщині, Київщині, Миколаївщині, Житомирщині, Вінниччині, Чернігівщині, у Дніпрі тощо. Незаконне вивезення сміття зі Львова триває й досі. Останній зафіксований факт – у селі Будичани Чуднівської громади в Житомирській області. Через цей інцидент депутати Житомирської обласної ради звернулися до львівської влади з вимогою розібратися з проблемою.

Водночас у міській раді кажуть, що самі не знають, куди насправді вивозять львівське сміття сьогодні.

"Куди зараз вивозять сміття зі Львова, вам не скаже ніхто. Приватні перевізники, які забезпечують чистоту в місті, мають укладені угоди з полігонами. Відомо, що вони вивозять сміття як у межах області, так і за межами. Куди саме – це їхня справа", – повідомили УНІАН у пресслужбі міської ради.

Сміттєві махінації на мільйони гривень

25 травня прокуратура Львівщини повідомила, що п’ятеро підприємців та керівників компаній, які займалися вивозом сміття зі Львова, підозрюються у заволодінні 2 мільйонами гривень бюджетних коштів. Вони мали укладені договори із Львівською міською радою, підробляли документи та незаконно скидали львівське сміття на полігони в Україні.

"Службові особи підприємств разом із підприємцями-субпідрядниками, які займаються вивезенням сміття із Львова, у 2020 році підробляли документи, завищуючи вартість захоронення ТПВ. Водночас підприємства вивозили сміття із Львова вночі та захоронювали на несанкціонованих сміттєзвалищах, не маючи на це дозволу від органів місцевого самоврядування", – кажуть у прокуратурі.

Нині правоохоронці ще перевіряють причетність працівників Львівської міської ради до сміттєвих махінацій.

На Грибовицькому сміттєзвалищі триває рекультивація

Нині на полігоні ТПВ у Грибовичах триває технічний етап рекультивації, який почався восени минулого року. Зокрема, на звалищі проводять ескаваторні роботи, виположують схили, тобто формують "купол". За словами директора ЛКП "Зелене місто" Святослава Євтушенка, далі візьмуться до консервації звалища та дегазації – початок робіт заплановано на 1 червня. Водночас тривають заходи з осушення наявних озер-відстійників фільтрату.

Після технічного етапу рекультивації має йти біологічний – його планують завершити до 2025 року. На другому етапі полігон перетворять на великий сквер. Хоча подальша експлуатація полігону ще під питанням. "Є пропозиція створити там парк атракціонів, парк вихідного дня, меморіальний сквер", – пояснює керівник ЛКП. Детальніше про рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища ЕкоПолітика писала раніше.

Сміттєпереробний завод у Львові

Паралельно з рекультивацією сміттєвого полігону у Грибовичах у Львові готуються до будівництва сміттєпереробного заводу. Його збираються звести біля очисних споруд "Львівводоканалу" на вул. Пластовій, 13.

Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові було чи не найбільш гучною обіцянкою львівської влади протягом тривалого часу. У лютому 2018 року оголосили тендер на проєкт, а на початку червня того ж року мер Львова Андрій Садовий підписав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку про надання кредиту на 35 млн євро для будівництва сміттєпереробного комплексу та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища.

Мешканці району, де мають побудувати завод, не раз виходили на протести, перекриваючи вулиці, та зверталися до суду, виступаючи проти будівництва, оскільки вважають майбутній завод екологічно небезпечним. Утім, проєкт уже пройшов державну експертизу й отримав позитивний висновок Міндовкілля про його безпечність.

ЛМР

Також згідно із соцопитуванням агенції Fama 68,8% львів'ян позитивно ставляться до проєкту будівництва такого заводу на території міста. Проти цієї ідеї 18,5% містян.

За словами Євтушенка, угоду з підрядником планують укласти протягом місяця, а будівництво розпочати вже цього літа. Передбачається, що будівельні роботи триватимуть близько двох років.

"Винні досі не покарані, а про нас усі давно забули"

За фактом загибелі людей у Грибовичах відкрили дві кримінальні справи, а на лаві підсудних опинилося четверо осіб.

Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236 (Порушення правил екологічної безпеки) та ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість) КК України, оголосили трьом посадовим особам Львівського комунального підприємства "Збиранка" – тодішньому директору Богдану Горбалю, його заступнику Борису Плашенку та директору полігону ТПВ Олександру Купричу. Судовий розгляд цієї справи здійснює Жовківський районний суд.

За невжиття заходів щодо контролю за діяльністю Львівського комунального підприємства "Збиранка", було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення керівнику Управління житлового господарства Львівської міської ради Юрію Гольцю.

Документальна стрічка від hromadske, про яку ЕкоПолітика писала раніше, розповідає про те, як упродовж п’яти років три вдови загиблих пожежників-рятувальників шукають правду, хто винен у загибелі їхніх чоловіків. Вони в деталях згадують дні до і після трагедії та висловлюють свої версії щодо її причин.

На їхню думку, відповісти повинні не лише чиновники, яким підпорядковувався львівський комунальний полігон твердих побутових відходів, а й керівництво ДСНС, яке організовувало гасіння звалища.

Також жінки засуджують призупинення судового розгляду справи щодо трьох обвинувачених керівників полігону. Розгляд справи  Жовківський районний суд призупинив 23 жовтня 2020 року. Суд задовольнив клопотання адвокатів обвинувачених про проведення експертизи про дотримання ДСНС правил безпеки життєдіяльності та охорони праці.

Крім того, у грудні 2020 року четвертий обвинувачений — колишній начальник житлового господарства Львівської міськради Юрій Голець — отримав виправдувальний вирок. Його справу розглядав Галицький районний суд Львова. Прокурор подав апеляцію. Розгляд її заплановано на 8 червня цього року.

"Про нас давно всі забули і згадують лише напередодні чергової річниці трагедії, – сказала УНІАН дружина одного з загиблих на полігоні рятувальників Андрія Вненкевича Анна. – Винні досі не покарані, ми залишилися сам на сам зі своєю бідою. В мене, наприклад, на руках двоє синів, і я сама тягну їх, як можу".

За словами Ігоря Муравського, який на час, коли сталася трагедія у Грибовичах, був депутатом Жовківської районної ради і лобіював питання підтримки родин загиблих, усі три сім’ї отримали по двокімнатній квартирі у Львові. Окрім того, на дітей виплатили грошову допомогу.

"Загалом було п’ятеро дітей, батьки яких загинули (у двох сім’ях – по двоє, і в одній – одна дитина). Ми тоді просили, щоб на кожну дитину дати по квартирі, але Львівська міська рада дала лише по квартирі на сім’ю. Вони отримали те житло, у Львові, на Сихові (найбільший спальний мікрорайон міста. – Ред.). Окрім того, діти отримали грошову допомогу від Жовківської міської ради. А от страховки пожежники не отримали. Суди тривають досі, експертизи… словом, затягують… Мало не їх самих винними хочуть зробити", – зазначив він.

Сортування відходів та екологічні ініціативи

Після трагедії на полігоні ТПВ у Грибовичах Львів почав дедалі частіше асоціюватися зі сміттям, яке побувало ледь не у всіх регіонах України. Сьогодні ж місто паралельно ставлять у приклад розумного поводження з відходами. Так, після трагічних подій на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львові почали активно говорити про сортування та впроваджувати концепцію Zero Waste (нуль відходів).

Зокрема, з'явилася ініціатива Zero waste Lviv. На вулицях міста встановили сміттєві контейнери для змішаних відходів, вторсировини, скла, пластику, а віднедавна ще й для органічних відходів.

А влітку 2020 року ЛКП "Зелене місто" вперше в Україні запустило в роботу компостувальну станцію, яка здатна прийняти та переробити 30 000 тонн органічних відходів в рік. За 2020 рік станція зібрала на переробку 2,5 тис. тонн тонн органіки.

У цьому плані, вважає розробник додатку для компостування BioBin Артем Миргородський, Києву потрібно переймати львівський досвід у поводженні з відходами, зокрема відкрити компостувальну станцію.