Ключове питання успішного економічного планування будь-якої країни полягає у тому, як замінити імпорт, який виводить життєво важливий капітал з країни, місцевим виробництвом або експортом, який залучає іноземні кошти та створює нові робочі місця підсилюючи національну економіку?

Це стосується позитивного сальдо торгового балансу, яке сприяє зростанню реального ВВП. Проте, якщо імпорт перевищує експорт, країна зіштовхується з дефіцитом торгового балансу, що може призвести до серйозних економічних проблем.

У разі імпорту та експорту енергоносіїв, це питання має додаткове навантаження зокрема в контексті геополітики та сталого розвитку. Для України такі наслідки наразі критичні.

Залежність від імпорту викопного палива нині несе значну загрозу для національної безпеки та оборони України, оскільки до великої війни росія була основним його постачальником.

У 2021 році Україна імпортувала вугілля на 2,5 мільярда доларів. Найбільша його частка припала на росію (62,1%) та Казахстан (10,2%). Понад 50% нафтопродуктів, прямо або опосередковано через білоруські нафтопереробні заводи, надходили з росії.

У 2021 році Україна також імпортувала 2,6 млрд м3 природного газу, переважно через віртуальний реверс з країн ЄС, де пролягають транзитні потоки російського газу.

"Плани щодо декарбонізації енергетики та зеленої трансформації залишаються актуальними, особливо в реаліях війни, яка зробила ці виклики ще більш нагальними. Наша активна стратегія передбачає використання повного потенціалу відновлюваної енергетики, такої як сонячна, вітрова, гідроенергетика та водневі технології", – підкреслив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на початку року.

Сьогодні в контексті своєї енергетичної мілітаризації, росія активно використовує свої нафтогазові прибутки для створення приватних військових компаній і добровольчих батальйонів.

Наприклад, "Газпром" фінансує батальйони "Факел", "Поток" і "Пламя" – саме вони відправляють найманців воювати в Україні.

Більше того, росія протягом десятиліть використовує постачання енергоносіїв як зброю та засіб впливу для здійснення масштабної політичної корупції та маніпуляцій.

Залежність від викопного палива не лише живить російську військову машину, запрограмовану на знищення України, але і є ключовою у зміні клімату та деградації довкілля, що загрожує майбутнім поколінням.

Оскільки централізована енергетична інфраструктура, така як атомні електростанції, нафтопереробні заводи, трубопроводи і газосховища, залишаються потенційними цілями для нападу росії, Україні необхідна децентралізована енергетика на основі відновлюваних джерел, таких як вітер, сонце та біометан.

Сьогодні, а також у найближчі роки, Україні потрібно активно розбудовувати інфраструктуру чистої енергетики. Нарівні з цим, важливо й створювати високооплачувані робочі місця для наших громадян.

Це стане особливо актуальним після перемоги, адже кожна країна повинна забезпечити зайнятість для повернутих солдатів.

У майбутньому вступ до ЄС дозволить Україні скористатися перевагами підготовки кадрів у галузі чистої енергетики в рамках нової масштабної програми ЄС, направленої на розвиток таких навичок.

Профспілкові організації також активно підтримують стрімкий розвиток сектору чистої енергетики, зокрема Ініціативу "Зелені робочі місця" від Міжнародної організації праці.

Широкий спектр програм сприяє значному збільшенню кількості робочих місць у сфері чистої енергетики, ака минулоріч досягла практично 13 мільйонів, як повідомляє IRENA.

Дані щорічного дослідження вказують на те, що цей сектор має швидкий темп росту кількості робочих місць, випереджаючи інші галузі.

Виробництво те реальний сектор економіки будь-якої країни тісно повʼязані з ціною на енергоносії. Для виробництва кожного продукту потрібна енергія, а також транспортна інфраструктура для забезпечення поставок на вітчизняні й іноземні ринки.

Аби забезпечити успішність експорту бізнеси повинні забезпечити довгострокове, доступне і незалежне енергопостачання. Інакше їхній продукції буде складно конкурувати на світових ринках.

Щоб уникнути цієї проблеми, Україна повинна негайно розробити плани розбудови своєї інфраструктури на основі відновлюваних джерел енергії, найбільш ощадливих на сьогодні.

Водночас Міжнародне Енергетичне Агентство попереджає, що дороговизна та ненадійність постачань викопного палива може бути важливим фактором збільшення інфляції.

Революція чистої енергетики в Україні є очевидним рішенням для забезпечення енергетичної безпеки, створення нових робочих місць та забезпечення сталого економічного відновлення.

Однак масова маніпулятивна піар-кампанія та лобізм нафтогазових гігантів, які намагаються вплинути на політиків аби увіковічнити залежність від дорогого викопного палива, є серйозною проблемою.

Як свідчить представник українського уряду, країна витрачає 8-9 мільярдів доларів щорічно на субсидування імпортованого газу. Ці кошти натомість могли б спрямувати в розвиток виробництва сонячної та вітрової енергії на місцях, що є економічно вигіднішим.

Відновлення України може потенційно стати невід'ємною частиною Європейського зеленого курсу. Одна третина з 1,8 трильйона євро інвестицій з Плану відновлення ЄС наступного покоління (NextGenerationEU Recovery Plan) та семирічного бюджету ЄС можуть стати основними джерелами фінансування для цих зусиль.

Це найбільший пакет економічного стимулювання в історії ЄС, і Україна повинна почати працювати над отриманням доступу, зокрема, до цих коштів для здійснення переходу на чисту енергетику.

Останні досягнення та прогрес нашої громадської ініціативи Re-Energy Communications Network вже демонструють великий потенціал для стрімкого руху вперед в цьому напрямку.

Нещодавнє дослідження вказує на те, що перебудова української економіки з пріоритетом на декарбонізацію потребуватиме лише незначних додаткових інвестицій порівняно з сценарієм подальшої залежності від нестабільного і небезпечного ринку викопного палива.

Залежність від нього не лише підриває енергетичну безпеку, але й завдає мільярдні збитки, забруднюючи довкілля, погіршуючи здоров’я, та загострюючи кліматичну кризу.

За підрахунками Wall St. Journal, шкода від кліматичної катастрофи, викликаної залежністю від викопного палива, складе 178 трильйонів доларів США до 2070 року.

Україна, разом з іншими країнами, в майбутньому буде вимушена нести величезні витрати, якщо не відмовиться від брудного викопного палива в процесі відбудови.

Політика уряду має забезпечити громадян високооплачуваними "зеленими" робочими місцями та замінити імпорт брудного викопного палива на власну чисту енергію.

Розвиваючи відновлювану енергетику та суміжні галузі Україна отримає розширений доступ до ринків Європи. Усе, що потрібно для цього – політична воля та послідовне впровадження реформ.