Україна вже сьогодні має достатню кількість підприємств, здатних переробляти склобій. Наші склозаводи можуть споживати понад 30 тисяч тонн склобою щомісяця при виході на середньоєвропейський рівень використання вторинної сировини.

Але проблема зовсім не у відсутності переробки. Проблема — у відсутності ефективної системи збору скла.

Щороку в Україні утворюються приблизно мільйон тонн відходів скла. Проте значна частина цього ресурсу просто потрапляє на полігони. І це при тому, що скло — один із небагатьох матеріалів, який може перероблятися практично без втрати якості необмежену кількість разів.

За наявними оцінками відходи скла (а це лише десь 150 000 тонн), що потрапляють на переробку в Україні, збираються наступним чином:

  • через роздільне збирання до 20%;
    • ще близько 50% частково відбирається вже на полігонах (цей показник останнім часом знижується, тому що немає достатньо людей);
    • ще 30% через пункти прийому відходів (цей показник останнім часом знижується – тому що скорочується кількість людей, які їх здають).

Фактично ми захоронюємо цінну вторинну сировину замість того, щоб повертати її в економіку.

При цьому переробка скла:

  • зменшує навантаження на полігони;
  • скорочує споживання природних ресурсів;
  • знижує енергозатрати виробництва;
  • підтримує українську промисловість;
  • створює нові робочі місця.

Ще у 2011–2012 роках Україна збирала до 24 тисяч тонн склобою на місяць. Сьогодні ж система збору деградувала, а значна частина скла просто втрачається.

І головне — проблема давно не технологічна.

В Україні є склозаводи, переробні потужності, попит на склобій, потреба у вторинній сировині. Немає лише одного — системного роздільного збору.

Саме тому єдиним реальним рішенням є впровадження повноцінної системи розширеної відповідальності виробника (РВВ) за європейською моделлю.

У країнах ЄС саме РВВ дозволила створити інфраструктуру контейнерів, логістики, сортування та переробки відходів упаковки. Саме бізнес через організації РВВ фінансує систему збору та рециклінгу, а держава контролює виконання правил.

Без РВВ Україна й надалі:

  • захоронюватиме скло на полігонах;
  • втрачатииме цінну сировину;
  • імпортуватиме ресурси;
  • втрачатииме інвестиції у переробку.

Скло — це не сміття. Це ресурс, який вже сьогодні може працювати на українську економіку та майбутнє відновлення країни. Але для цього потрібна сучасна європейська система управління відходами, а не чергові адміністративні експерименти