Так, на трасі між двома містами збудували "сонячну" велодоріжку – її довжина 32 км і потужність 3 МВт. Розташована вона посередині 8-смугового шосе та захищена бар'єрами. Над велодоріжкою встановлені сонячні панелі, які закривають велосипедистів від сонця та дощу і продукують електроенергію для освітлення дороги й навколишніх будинків.
Об’єкт виробляє близько 1 млн кВт⋅год електроенергії на рік. Цього достатньо для забезпечення 200 будинків чи 600 ламп вуличного освітлення. Інженери запевняють, що до 2050 року кількість отриманої від сонячної велодоріжки енергії завдяки розвитку технологій збільшиться в 4 рази.
А в Сеулі автобуси їздять спеціальним дорожнім покриттям з технологією OLEV (Online electric vehicle technology). Вона дозволяє передавати електроенергію бездротовим способом. Автобуси просто їдуть маршрутом, під дорожнім покриттям проходять електричні кабелі, які створюють магнітне поле. На днищі автобусів встановлено пристрій, який перетворює його на електроенергію. Технологія, до речі, здатна відрізняти автомобілі від автобусів і відключатися, коли вона не використовується. Таке покриття знаходиться лише на 5-15% маршруту, цього достатньо, щоб забезпечити безперебійний рух транспорту. Автобусам не доводиться зупинятися на підзарядку акумулятора. Подібна технологія використовується ще у кількох містах.
Проєкти критикують, оскільки вони досить дорогі, але уряд країни (саме він був ініціатором) стверджує, що головне завдання – створити прецедент. Технології будуть вдосконалюватися, а недоліки враховуватимуться в наступних проєктах.
