Однак є й виклики, і CBAM є одним з найбільших. Добре, що багато хто з українського бізнесу вже прораховує ці ризики, декларує та впроваджує довгострокову ціль щодо кліматичної нейтральності своїх компаній.

Скажу відверто, що вражають своєю масштабністю заплановані ЄС інструменти заради амбітного "зеленого" переходу та скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030-го та кліматична нейтральність до 2050 року. А коли думаю про імплементацію, і як складно для всіх країн-членів ЄС буде відмовитися від вугілля, газу та нафти, то можу тільки очікувати складні перемовини на рівні національних урядів і парламентів. Але після всіх зустрічей немає сумніву щодо незворотності обраного шляху ЄС до кліматичної нейтральності.

Єврокомісія розробляє пакет заходів – “FIT for 55”, який презентують в липні. CBAM там тільки один з елементів. Ще є підвищення податків на викопне паливо, зменшення субсидій, підтримка розвитку зеленої енергії... Це все призведе до структурних трансформацій.

Що вже зробив Уряд

  • Ми створили робочу групу по CBAM, яку я очолюю і куди ввійшли представники чотирьох міністерств -  економіки, енергетики, фінансів та довкілля.
  • Ми тримаємо постійний контакт з розробниками нових "зелених політик" в ЄС. У лютому я звернулась до Єврокомісара з економіки Паоло Джентілоні, який відповідає за розробку CBAM з офіційною позицією та зустрілась з ним під час Ради Асоціації. Нас сприймають як країну-партнера, і тому одразу після повернення урядова команда провела технічні консультації, опрацювала пропозиції з DG TAXUD та отримала необхідну інформацію.
  • На базі отриманої інформації ми всередині Уряду провели розрахунки щодо можливих ефектів майбутньої політики на Україну, залучивши найкращі українські інтелектуальні ресурси.

І цього тижна в Брюсселі ми провели два дуже успішних раунди переговорів щодо CBAM.

Перший — на політичному рівні, у рамках спеціального діалогу щодо Європейської зеленої угоди та “зеленого” переходу України, де ми презентували нашу аргументацію щодо CBAM.

Другий — на технічному рівні з безпосередніми розробниками CBAM, генеральним директором DG Taxud Герасімосом Томасом та його командою, де обговорили важливі для нас деталі.

Для колег з ЄС, і для нас — це виклик, бо в такому форматі вперше зустрічаються фахівці з міжнародної торгівлі та кліматичні експерти для детального обговорення механізму. Саме така комбінація експертизи буде скоро затребувана.

Як буде впроваджуватися СВАМ?

  • На початку CBAM буде "м’яким", його структура буде простою, але ЄК має на меті поступово зменшувати безкоштовні дозволи, та включати з часом широкий спектр товарів.
  • Скоріш за все, СВАМ буде спрямований на компанії, а не на окремі країни. Таким чином намагаються дотриматися правил WTO та підтримати бізнес, який інвестує в захист довкілля та клімату;
  • СВАМ планують розповсюдити на електроенергію та певні сировинні сектори, з який металургія є найбільш вразливою;
  • Преференційні режими за СВАМ обговорюються, фінальне рішення за Європарламентом;
  • Наявність відповідної ціни на СО2, чи то за системою торгівлі викидами, чи у формі вуглецевого податку, буде мати вирішальне значення в отриманні преференційного режиму за СВАМ.

Порушили питання, яке для нас є вкрай важливим: як Єврокомісія буде враховувати кліматичні політики інших держав.

Ми надали свої пропозиції та погодились спільно працювати над методом визначення їхньої еквівалентності, які зараз в процесі розробки. Пропоную нашим аналітичним центрам починати над цим думати та подавати пропозиції в Уряд.

Зрештою, ми отримали пораду, що окрім роботи в рамках Угоди про асоціацію чи Енергетичного Співтовариства, найкраща стратегія для країн-партнерів, яка дозволить претендувати на special treatment – це амбітний НВВ, впровадження системи торгівлі викидами та розбудова архітектури кліматичного врядування.

Після подання пропозиції Єврокомісією все буде вирішуватись в Європарламенті. Ініціатива буде голосуватись в 2022 році, почне працювати з 2023.

Тож, ми повернулися з Брюсселю з чіткими домовленостями та з повним розумінням, що треба робити, аби відстояти національні інтереси України.