Одним з основних імпортованих товарів України є природній газ. У довоєнний період ми імпортували його на рівні 8-10 млрд м3/рік і за ціною $250 за 1000 м3 це нам коштувало $2-2,5 млрд на рік.

А одними з основних експортних товарів України є зерно пшениці і кукурудзи. Наприклад, у 2020/21 маркетинговому році ми експортували близько 49 млн т. зернових культур.

При середній вартості зернових культур на той час — $150 т., експортна виручка від продажу зернових склала $7,3 млрд (достатньо, щоб тричі оплатити вартість імпортованого газу).

Проаналізуємо, як змінились ціни на ці товари за останні 5 років. Ціна природного газу зросла з 10 до понад 300 Євро/МВт*год (у 30 разів).

Ймовірно, ціна у 300 Євро/МВт*год (понад $3000 за 1000 м3) є екстремальною і довго не протримається. Проте багато експертів прогнозує ціну природного газу у понад 100 Євро/МВт*год (понад $1000 за 1000 м3) принаймні на середньостроковий період.

Так, Національний банк України прогнозує, що середньорічна ціна природного газу на біржі ТТF в Нідерландах у 2022 році становитиме $1314,5 за тис. м3, у 2023 році — $1283,5 за тис. м3, а у 2024 році — $1007,3 за тис. м3.

Потенціал заміщення природного газу відходами рослинництва

Відповідно, можна прогнозувати на середньострокову перспективу вартість природного газу принаймні у 10 разів вищою від рівня 2020 р.

Ціна зерна пшениці зросла за п’ять років з $4,5 до 9 за бушель (у 2 рази). Ціна зерна кукурудзи – з $3,5 до 7 за бушель (у 2 рази).

Тобто, те що ми купуємо (природній газ) зросло в ціні у 10 разів, а те що ми продаємо – всього у 2 рази. Відповідно, маркетингова ситуація змінилась радикально не на користь України: на дохід від продажу зернових ми зможемо купувати у 5 разів менше природного газу.

Тобто, для закупівлі 8-10 млрд м3/рік природного газу за сьогоднішніми цінами у $3000 за 1000 м3 нам необхідно $24-30 млрд на рік.

Відповідно, при експорті 49 млн т зернових культур при їх середній вартості у $300 т., Україна заробила б на експорті зернових $14,7 млрд (достатньо щоб оплатити половину вартості імпортованого газу).

Зовсім інша арифметика, ніж була у 2020/21 р. Вважаємо що така цінова кон’юнктура не може не вплинути на поведінку наших аграріїв. І якщо відповідаючи на питання заголовка статті вони традиційно вибирали вирощування харчів, то зараз ситуація може суттєво змінитися.

 

Ціни на природний газ на голландській біржі TTF за останні 5 років, Євро/МВт*год

 

Ціни на зерно пшениці в ЄС за останні 5 років, $/бушель

 

Ціни на зерно кукурудзи в ЄС за останні 5 років, $/бушель

У ситуації високих цін на енергію значно зростають перспективи вирощування в Україні енергетичних культур (верба, тополя, міскантус, свічграс) для використання їх у якості палива для виробництва теплової і електричної енергії, а також вирощування силосу кукурудзи як сировини для виробництва біометану.

Перспективи і бар’єри для розвитку цього сектору детально розглянуті у статті. На жаль, ситуація з часу публікації статті практично не змінилась. Проєкти законів 5227 і 5228 від 12.03.2021, спрямовані на розвиток сектору, так і не розглянуті Верховною Радою України.

Законопроєкт №5227 передбачає визначення терміну "енергетичні рослини"Із визначенням пов’язано також і низка інших положень.

Зокрема, збільшення строку договору оренди землі для вирощування енергетичних рослин до 20 років (зараз максимум 7 років). Зазвичай цикл існування плантацій енергетичних рослин складає 20 і більше років, тому збільшення строку оренди сприятиме забезпеченню окупності таких проєктів.

Крім того, пропонується спростити оренду малопродуктивних земель для вирощування енергетичних рослин – без проведення земельних торгів. Оскільки такі землі не придатні для вирощування традиційних культур, зазвичай конкуренція за них відсутня, тому проводити торги неефективно.

Інший законопроєкт №5228 передбачає зміни до Податкового кодексу України щодо орендної плати.

Пропонується обмежити максимальний розмір орендної плати за малопродуктивні та деградовані землі, на яких вирощуються енергетичні рослини, до 5% нормативної грошової оцінки (зараз до 12%).

Таке обмеження унеможливить непередбачувану зміну орендної плати протягом строку оренди та позитивно вплине на економічні показники проєктів з вирощування енергетичних рослин.

Вважаємо, що зараз державі стало ще вигіднішим надати поштовх розвитку цього напрямку і ухвалити вказані проєкти законів. А аграріям вже стало економічно вигідним зайнятися вирощуванням енергетичних рослин у якості бізнесу.

Порівняємо дохід від різних альтернатив використання землі сільськогосподарського призначення (дивись таблицю нижче) .

NСпосіб використання земліСередня урожайність, т/гаСередня ціна продажу на внутрішньому ринку, Євро/тДохід, Євро/га
1Вирощування пшениці4,65160744
2Вирощування кукурудзи на зерно6160960
3Вирощування силосу кукурудзи для виробництва біометану24,340972
4Вирощування енергетичних рослин (верба, тополя)18601080

Як бачимо, дохід з одного гектару при вирощуванні енергетичних рослин (як палива) і силосу кукурудзи (як сировини для виробництва біометану) принаймні не менший, ніж середній дохід при вирощуванні зерна пшениці і кукурудзи.

 

Вважаємо, що Україні потрібно якнайшвидше розробити дієву і амбітну програму вирощування і використання енергетичних культур. Вважаємо це реальним і економічно обґрунтованим.

Така програма здатна зробити значний внесок у скорочення споживання природного газу в Україні, створення нових робочих місць, покращення екології і декарбонізацію економіки держави.

Тому якнайшвидше потрібні розгляд і схвалення проєктів законів 5227 і 5228 від 12.03.2021.

Їх прийняття закладе підвалини для розвитку в Україні потужного сектору вирощування енергетичних рослин з потенціалом для заміщення природного газу до 8,9 млрд м3/рік (при вирощуванні їх на 2 млн га), потенціалом скорочення викидів парникових газів до 18 млн т СО2/рік, значним позитивним впливом на макроекономічні показники економіки України.