Закон розроблено з метою імплементації основних положень Директиви Ради 2013/59/ Євратом та міжнародних норм безпеки в законодавство України, зокрема стандартів захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.

Що взагалі таке іонізуюче випромінювання, або іонізуюча радіація?

Це потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. Це альфа-, бета-, гамма-промені, рентгенівське випромінювання, а також інші високоенергетичні заряджені частинки на кшталт протонів та іонів, отриманих у прискорювачах. При проходженні через речовину нейтрони не іонізують її атомів, однак іонізація відбувається внаслідок вторинних процесів при поглинанні нейтронів ядрами, вибиванні протонів або при розпаді нейтронів на протон та електрон чи на антипротон та позитрон.

Іонізуюче випромінювання надходить із радіоактивних матеріалів, рентгенівських трубок, прискорювачів частинок і присутнє у навколишньому середовищі. Це проміння невидиме, і його неможливо безпосередньо виявити за допомогою людських відчуттів, тому використовуються такі інструменти як лічильник Гейгера, іонізаційний детектор. У деяких випадках іонізуюче випромінювання може призвести до вторинної емісії видимого світла при взаємодії з речовиною.

Іонізуюче випромінювання має багато практичних застосувань у медицині, наукових дослідженнях, будівництві та інших галузях, проте є небезпечною для здоров'я при неправильному використанні. Вплив радіації на людину, який називається "опромінення", призводить до пошкодження живих тканин, внаслідок яких бувають опіки, променева хвороба, смерть при високих дозах і рак, пухлини та генетичні мутації при низьких дозах.

Для обмеження опромінення у 1998 році і був прийнятий Закон про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання, який станом на зараз суттєво застарів.

Завдяки прийняттю проєкту №8223 внесуться зміни до законодавства, якими буде:

  • уточнено та конкретизовано повноваження Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, Національної комісії з радіаційного захисту населення України;
  • запроваджено три ситуації опромінення (планового, існуючого та аварійного);
  • встановлено основні дозові ліміти ефективної та еквівалентної дози для персоналу та населення;
  • запроваджено граничні дози в ситуації планового опромінення для персоналу та населення, референтних рівнів для ситуацій існуючого та аварійного опромінення;
  • запроваджено референтні рівні середньої річної концентрації активності радону в повітрі приміщень для постійного перебування людей, на робочих місцях;
  • визначено основні заходи щодо обґрунтування та оптимізації заходів захисту та безпеки при медичному опроміненні тощо.

Також змін зазнає Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", задля приведення термінів у відповідність до Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання".

Реалізація положень Закону сприятиме запровадженню системи радіаційного захисту персоналу та населення у всіх ситуаціях опромінення з урахуванням положень права ЄС та набутого досвіду державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.