Наші безплатні пакетики продовжують знаходити в шлунках тварин. У дзьобах птахів. Заплутані на гілках дерев. Забиті в колекторах каналізацій (через це й виникають підтопи в містах, бо дощова вода не може пройти через колектор).
Мікропластик від пакетиків уже в нашому організмі. Саме так! Він потрапив до нас, через воду, м’ясо, рибу. А як ви хотіли? Щоб усе навколо загадити, а нас це оминуло? Так не буває. Наслідки цього нам ще добре аговкнуться надалі.
Шкода, що до нас доходить усвідомлення очевидного так довго. Шкода, що ми такі кволі. Бо, окрім пакетиків, є ще 99% побутових відходів, рішення щодо яких досі не ухвалено.
Десятого грудня нарешті розпочався основний етап обмеження обігу пластикових пакетиків.
Магазини, крамниці, торговельні центри тепер можуть видавати безплатно тільки біорозкладні пакети або надтонкі пакети (завтовшки до 15 мікронів) для пакування м’яса, риби та сипучих продуктів. Через рік і такі пакети не будуть безплатними і їх мають замінити на біорозкладні.
Інакше кажучи, целофановий пакетик тепер можна буде купити за гроші: 2-3 гривні за один. Саме цей захід буде змушувати споживача відмовитися від цього зла.
