В Україні показник викидів парникових газів у розмірі 40% є можливим за умови інвестицій та чіткого плану дій країни з декарбонізації.
Про це йдеться у пропозиції, яку підготували для уряду України та профільних міністерств Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центр економічного відновлення (ЦЕВ).
"Починаючи з квітня 2021 року ЦЕВ та UBTA проводили розрахунки обсягів викидів парникових газів в Україні до 2030 року на основі Національної економічної стратегії 2030 (НЕС-2030) та розробляли три сценарії викидів парникових газів в розрізі різних секторів економіки. До розрахунків були залучені ключові галузеві об’єднання та бізнес-асоціації, а також провідні експерти", – зазначили у документі.
Згідно з повідомленням, наразі щодо зменшення викидів парниквих газів існує три сценарії, які відрізняються за рівнем складності заходів та обсягом фінансування.
"Базовий сценарій – це 43% і передбачає додаткове фінансування заходів з екомодернізації у розмірі 12 млрд євро, що є можливим для України за умов створення додаткових стимулів", – зазначили у UBTA.
Консервативним сценарієм експерти назвали показник у 40%, який передбачає додаткове до базового сценарію фінансування заходів з декарбонізації у розмірі 27 млрд євро.
"Оптимістичний сценарій (36%) передбачає найбільш радикальні технологічні рішення з декарбонізації і відповідно найбільший обсяг фінансування на заходи з декарбонізації – 50 млрд євро. Така сума співставна із фінансуванням програми МВФ і наразі не має жодних підстав для реального втілення", – додали у повідомленні.
ЦЕВ та UBTA наголошують, що в умовах поточного рівня фінансування реалістичним у 2030 році є виконання тільки Базового сценарію (43% викидів парникових газів від рівня 1990 року), однак за певних умов – достатнього фінансування та наявності чіткого плану – можлива реалізація консервативного сценарію (40%).
"Тема скорочення обсягів викидів парникових газів в Україні лише на перший погляд може здатися чимось недосяжним. Насправді Україна продемонструвала одне з найбільших у світі скорочень викидів з 1990 року. Це пояснюється падінням обсягів виробництва та скороченням кількості населення. Сьогодні рівень викидів у розрахунку на одного громадянина в Україні у 2-3 рази нижчі за країни ЄС. Але якщо у 1990 році величина енергоємності українського продукту була на рівні з розвиненими країнами, то сьогодні енергоємність вітчизняної економіки значно вища за відповідний показник країн з потужним промисловим комплексом (Німеччина, Франція) з огляду на системну роботу, що проводилась у цих країнах впродовж багатьох років", – додали у UBTA.
"Україні, аби відповідати викликам Паризької угоди, необхідно здійснити трансформації, які мають різні ризики, одним з яких є додаткове навантаження на бізнес щодо фінансування приватного чи запозиченого капіталу у перебудову виробничих потужностей, й бізнес у цьому обмежений. З іншого боку, ці витрати відобразяться додатковим фінансовим навантаженням на гаманці споживачів", – наголосили у повідомленні, додавши, що об’єктивний облік іноді унеможливлюють такі фактори як тіньова економіка, відсутність моніторингу та контролю викидів парникових газів тощо.
У повідомленні зазначили, що український бізнес та експерти підтримують необхідність скорочення енергоємності виробництв та зменшення "carbon footprint" (ред. "вуглецевий слід" – викиди, що формуються протягом всього ланцюга виготовлення продукції).
"Адже в довгостроковій перспективі це дозволить забезпечити високу конкурентоспроможність вітчизняних виробників на глобальному ринку", – резюмували в UBTA.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що заступник міністра економіки, торговельний представник України Тарас Качка заявив про зацікавленість великого бізнесу в Україні у зниженні викидів парникових газів і назвав це позитивним сигналом.
