У Європарламенті збираються суттєво скоригувати систему торгівлі викидами EU ETS у відповідь на липневу пропозицію Єврокомісії. Серед змін — докорінна зміна структури витрат і доходів ринку квот, адже парламент хоче зобов’язати країни витрачати на декарбонізацію промисловості небачені раніше 75%. Це, вочевидь, спричинить неабиякий супротив з боку урядів.
Про це повідомили у виданні Politico, де ексклюзивно отримали проєкт доповіді заздалегідь. Документ має представити Пітер Лізе, євродепутат, відповідальний за реформу ETS.
Старт битви за вуглецеві гроші
Найбільш радикальна зміна — це обов’язок повертати підприємствам-платникам ETS 75% доходів вуглецевого ринку. Ці кошти мають бути реінвестовані у декарбонізацію індустріальних виробництв. Влітку Єврокомісія виступала з м’якшою пропозицією — часткою у 50%. Хоча й це було фактично проривом, адже промисловість фактично отримувала лише близько 5% коштів.
У Politico прогнозують, що така зміна спровокує справжній шквал критики та боротьби між інституціями й урядами.
Зміна кривої скорочення викидів
Одна з особливостей EU ETS — щорічне скорочення безкоштовних квот на викиди, які отримують забруднювачі. Це падіння визначається певними коефіцієнтами, які Лізе пропонує суттєво скоригувати.
У першій половині 2030-х років коефіцієнт повинен стати меншим — 3,4% замість 3,7%, що пом’якшить ринковий тиск на бізнес. Однак у другій половині десятиліття крива доступних квот піде донизу різкіше, з коефіцієнтом 2,3% замість 1,7%.
У своєму електронному листі Лізі обґрунтовував ці зміни необхідністю адаптувати коефіцієнт лінійного скорочення до цілей скорочення викидів на 2040 рік. Однак у медіа припускають, що оновлена траєкторія зумовлена швидше спробою задобрити одразу обидва табори парламенту: на першому етапі — правих, які гучніше виступають на підтримку бізнесу, на другому етапі — лівих, що наполягають на виконанні кліматичних зобов’язань.
Більше безкоштовних квот, але є умови
Європарламентарій пропонує збільшити кількість безкоштовних квот. Одним із інструментів для цього стане сповільнення поступової відмови від них для секторів, охоплених механізмом коригування імпорту вуглецю (СВАМ).
Інший підхід — підтримка пропозиції Єврокомісії надавати безкоштовні квоти підприємствам, які інвестуватимуть в європейські проєкти декарбонізації. Ці зміни Лізе пропонує впроваджувати поступово, з 2031-го по 2035 рік. Однак такого пом’якшення не слід очікувати великим забруднювачам.
Поштовх до вловлювання вуглецю
Видалення вуглецю запропонують додати до EU ETS із 2029 року замість 2031-го, як пропонувала Єврокомісія. Однак частку кредитів для біовугілля планують обмежити 20%, щоби стимулювати й інші альтернативи. Зокрема йдеться про пряме вилучення CO₂ з повітря (direct air capture).
Бізнес "трохи" важливіший за клімат
За даними Politico, пояснювальна записка щодо змін до вуглецевого ринку ЄС спочатку апелює до його ролі у скороченні викидів і навіть емоційно згадує загибель людей від спеки та пожеж.
Однак, як представник Європейської народної партії, на завершення Пітер Лізе все ж переходить до бізнесоорієнтованої риторики. Він наголошує, що "можна дати промисловості більше простору для маневру, не ставлячи під загрозу кліматичні цілі".
Після презентації доповіді у Європарламенті текст увійде в етап обговорень і внесення правок. Очікується, що компромісу вдасться досягнути до кінця року.
Про липневий пакет змін до EU ETS ЕкоПолітика розповідала в окремому матеріалі. Низка експертів називала ці пропозиції послабленнями і виступила з критикою.
Водночас нині кошти ETS використовуються переважно неефективно. Наприклад, на цільові заходи Італія використала лише 9% доходів.
Подекуди доходи вуглецевого ринку йдуть навіть на шкідливі для екології проєкти. Так, на спалювання газу та відходів витрачено понад 30% коштів Фонду модернізації.
