У п’ятницю, 17 липня, Єврокомісія презентувала давно обіцяний перегляд системи торгівлі викидами EU ETS. У відповідь на напружену політичну дискусію і тиск промисловості, влада пішла на низку поступок. Хоч і не таких радикальних, яких вимагали критики системи.
Тож як виконавча влада ЄС пропонує зменшити тиск вуглецевого оподаткування на європейську промисловість? ЕкоПолітика представляє огляд основних змін.
Більше коштів у декарбонізацію
Одним із ключових чинників зменшення тиску EU ETS на промисловість у Єврокомісії вважають фінансову підтримку екомодернізації. Тож перегляд вуглецевого ринку насамперед зосереджується на інструментах, які дадуть бізнесу більше грошей — як допомогу в "зеленій" трансформації або винагороду за неї.
- Банк промислової декарбонізації — Industrial Decarbonisation Bank (IDB). Це новий фінансовий інструмент, який повертатиме більшу частку доходів за ETS бізнесам, які їх забезпечили. Попередньо йдеться про €100 млрд для проєктів декарбонізації промисловості.
- Інвестиційний стимулятор СТВ — ETS Investment Booster. Він діятиме на першому етапі IDB і передбачає підтримку на суму €30 млрд. Ці кошти слугуватимуть певним фінансовим стимулом для компаній, які інвестуватимуть у декарбонізацію на ранніх стадіях.
- Інноваційний фонд — Innovation Fund. Цей уже наявний інструмент буде збережено. Він і надалі працюватиме для виведення на ринок низьковуглецевих інновацій.
Важлива пропозиція — зобов’язати держави-члени ЄС витрачати не менш ніж 50% своїх національних доходів від ETS на підтримку декарбонізації у секторах промисловості, які й забезпечують державам ці доходи. Переважно ці кошти використовуються неефективно. Ми раніше повідомляли, що на цільові заходи Італія використала лише 9% коштів із ETS.
Країни з низьким рівнем доходу і надалі можуть розраховувати на підтримку Фонду модернізації. Пропозиція Єврокомісії передбачає надійні гарантії щодо верховенства права для захисту ресурсів Фонду модернізації. Країни, які отримують підтримку від цього фонду, раніше вимагали збільшити обсяг фінансування своїх проєктів декарбонізації.
Розподіл безкоштовних квот
Компанії зможуть отримувати безкоштовні дозволи на викиди вуглецю і після 2030 року. Їхній обсяг пропонують збільшити до €6 млрд на період 2026-2030 рр.
Єврокомісія пропонує й особливі умови для секторів, які охоплюються дією механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Для них темпи скорочення безкоштовного розподілу квот буде уповільнено. Поступове скасування продовжать до 2038-го.
Продовження видання дозволів на викиди СО2
Зміни передбачають, що видання квот у межах EU ETS продовжуватиметься і в 2040-х роках. Єврокомісія оновила для цього коефіцієнт лінійного скорочення (LRF). Він становитиме до 3,7% на період із 2031-го по 2035 рік та 1,7% на період із 2036-го по 2040 рік. Нагадаємо, десять країн ЄС у спільній заяві вимагали дати промисловості право викидати парникові гази аж до 2050 року, коли ЄС вже мав би досягнути кліматичної нейтральності.
Водночас ніхто не збирається відмовлятися від загальної кліматичної цілі Євросоюзу — вже до 2040 року скоротити викиди парникових газів на 90% у порівнянні із показниками 1990-го.
Передбачуваність ринку
Для згладження стрибків цін на ринку вуглецю Єврокомісія пропонує реформувати Резерв стабільності ринку (MSR). Його обіцяють зробити більш динамічним, адаптованим до скорочення після 2030 року.
Рівень вилучення квот до резерву знизиться з нинішніх 24% до 12%. Це дасть змогу більшій кількості дозволів довше залишатися в обігу. Квітнева пропозиція щодо відмови від автоматичного анулювання квот у Резерві залишається в силі. ЕкоПолітика писала про неї раніше.
Поглинання вуглецю та вуглецеві кредити
Зміни стосуються й інструментів, за якими підприємства можуть компенсувати свої викиди, не скорочуючи їх. Йдеться про проєкти постійного поглинання вуглецю та вуглецеві кредити.
Перші будуть інтегровані у європейську ETS. Пропоновані обсяги становлять 250 млн тонн утриманого СО2. Єврокомісія вважає, що це сприятиме масштабуванню таких технологій і водночас підтримає бізнеси, де технологічно найважче скоротити викиди.
ЄС має також розробити механізм, за яким розглядатимуть купівлю високоякісних вуглецевих кредитів. Їх можна буде використовувати після 2036 року, а обсяг може становити до 2% із збереженням цілі у 90% скорочення викидів до 2040-го.
Розширення заради справедливості
Єврокомісія також пропонує прискорити скорочення викидів у секторах авіаційного та морського транспорту, інтегрувати до EU ETS спалювання побутових відходів. Серед пропозицій — і підтримка впровадження сталого авіаційного палива. Зокрема йдеться про таке:
- Включення до СТВ міжнародних рейсів, що вилітають до пунктів призначення у межах 5000 км від центру ЄС. Також це стосується всіх рейсів, що прибувають і вилітають бізнес-джетами.
- До сфери охоплення СТВ планують додати певні категорії малих суден вантажністю 400-5000 тонн. Це аргументують зменшенням лазівок для уникнення сплати податків та забезпечення рівних умов.
- Поступово до вуглецевого ринку під’єднають і сектор спалювання побутових відходів.
