Альтернативні проєкти законів № 15386-1 та № 15386-2 стосовно впровадження Національної системи торгівлі викидами (НСТВ) містять чимало адекватних норм. Однак суттєві недоліки цих документів загрожують прозорості й ефективності українського ринку квот, тож законопроєкти потребують доопрацювання.
Про це повідомили в Європейській Бізнес Асоціації (ЕВА).
Часткове схвалення від бізнесу
Деякі норми законопроєктів український бізнес оцінює доволі позитивно. У ЕВА називають серед таких тривалі перехідні періоди з поетапним запуском вуглецевого ринку, а також врахування актуальних економічних обставин, у яких опинилася Україна. Цей чинник важливий для визначення ціни на вуглецеві квоти.
Серед плюсів — врахування власних інвестицій бізнесу у проєкти зі скорочення викидів вуглецю через механізм сертифікатів декарбонізаційного зарахування. Окремо спільнота добре відгукується про розмір фінансової підтримки до 30% вартості проєкту, який пропонує документ № 15386-2 завдяки доходам НСТВ. Схвальну оцінку отримав і запропонований добровільний механізм вуглецевого коригування для експорту.
Зміни, яких потребують законопроєкти
Однак представлені законотворцями проєкти не гарантують повністю справедливого та прозорого вуглецевого оподаткування. Тож у ЕВА сформулювали кілька чітких рекомендацій щодо складників НСТВ.
Пріоритетом використання доходів ринку квот має бути підтримка декарбонізації промисловості. Для цього слід створити окремий цільовий Фонд, а механізми доступу до вуглецевих грошей повинні бути максимально прозорими та позбавленими дискримінації.
Неприпустимим є ризик подвійного оподаткування викидів вуглецю. Тож бізнес закликав скасувати екологічний податок на викиди СО2 після запуску НСТВ. Додатково варто врегулювати всі податкові нюанси, що стосуються операцій із квотами та сертифікатами.
Асоціація рекомендує передбачити можливість видавання сертифікатів декарбонізаційного зарахування не лише для проєктів, які перебувають на етапі реалізації, а й для вже завершених. В останньому разі підприємство має підтвердити реальне скорочення викидів.
Бізнесу потрібно більше часу для підготовки до НСТВ. Тож серед пропозицій — перенести старт дії вимог щодо викидів щонайменше на 1 січня 2029 року.
Покарання за порушення мусять відповідати характеру самого порушення. Тому бізнес наполягає переглянути заходи реагування на недотримання вимог НСТВ.
Окремо в ЕВА радять зберегти добровільний характер вуглецевого коригування для експорту. Додатково українська сторона має отримати від Єврокомісії офіційну позицію, чи можна буде зараховувати його в межах механізму СВАМ.
"Законопроєкти потребують доопрацювання з урахуванням реальних потреб промислових підприємств, особливостей післявоєнного відновлення та необхідності створення прогнозованих умов для інвестицій у декарбонізацію", — наголосили в Європейській Бізнес Асоціації.
Нагадаємо, впровадження НСТВ є обов’язковим кроком України до європейських норм і наближення до EU ETS.
З розробкою законодавчої бази виникла дивна ситуація: поки стейколдери чекали на доопрацювання версії від Міністерства економіки, з’явилося три альтернативних законопроєкти. Всі вони стали сюрпризом для експертів ібізнесу, адже попередньо про них ніхто нічого не чув. Натомість сам міністерський проєкт зник.
ЕкоПолітика підготувала ретельний аналіз трьох документів-несподіванок у цьому матеріалі. Водночас експерти наголошують, що ідеального серед них немає, а всі версії потребують суттєвих доопрацювань.
