Під вивіскою законопроєкту "Про Східний гірничо-збагачувальний комбінат" Україна ризикувала опинитися в ситуації, коли цінні землі лісового, водного чи аграрного фонду змогли б без обмежень відбирати під будівництво енергетичних об’єктів. Проте до фінальної версії більшість скандальних правок не потрапила, хоч загроза для довкілля не зникла остаточно.
Як повідомили у громадській ініціативі "Голка", законопроєкт № 15122 ухвалили у другому читанні вже у відкоригованому вигляді.
Парламент дослухався до громадськості
Автор скандальних правок, голова енергетичного комітету Андрій Герус відкрито заявив, що законопроєкт змінили, дослухавшись до закликів громадськості стосовно Карпат.
Із фінальної версії виключили спрощення процедури для вітрових і гідроелектростанцій, а також високогірні ділянки на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. У "Голці" вважають це першим прецедентом, коли в законодавчому акті зафіксували вимоги петиції про збереження Карпат. Як раніше писала ЕкоПолітика, вона за п’ять діб зібрала необхідну кількість голосів, а президент доручив уряду та РНБО розібратися в питанні.
Поза небезпекою без спрощеної забудови опинилися й землі водного фонду, а також цінні лісові масиви і ті території, де зафіксовано наявність червонокнижних видів.
Проте загрози лишаються
Екоексперти все ж виявили, що в ухваленому законопроєкті досі діють спірні норми, які можуть загрожувати екології і стати підставою до порушення законодавства.
Зокрема йдеться про землі рекреаційного призначення, які відсутні в переліку винятків. Отже, для умовних парків і скверів ризики спрощеної забудови нікуди не зникли.
Також надалі діятимуть спрощені процедури розміщення й будівництва для сонячних електростанцій і газопоршневих установок.
Порушення регламенту
Особливе обурення викликає підхід, до якого вдалися законотворці. По суті законопроєкт про Східний ГЗК не мав жодного стосунку до правок, які внесли до другого читання. У "Голці" зазначають, що це є прямим порушенням ст. 116 Регламенту Верховної Ради та Конституції України. Активісти нагадують, ліквідувати незалежність САП і НАБУ також хотіли через норми в законопроєкті із зовсім іншої теми.
"У Конституції йдеться про принцип правової держави. Дотримання Регламенту — це не формальність, а конституційний обов’язок парламенту, що забезпечує щонайменше базовий рівень антикорупційного та громадського контролю за його роботою. Поправки до проєкту мають відповідати предмету його правового регулювання. У ситуації із проєктом закону № 15122 запропоновані Герусом правки взагалі не стосувалися Східного гірничо-збагачувального комбінату", – наголосив аналітик громадської ініціативи "Голка" Георгій Могильний.
У спільноті переконані, якщо Регламентний комітет парламенту й надалі ігноруватиме такі порушення, це створить небезпечний прецедент.
Про шкідливі правки, які намагався протягнути парламент у законопроєкті № 15122, ЕкоПолітика писала в окремому матеріалі.
