Раді рекомендували ухвалити проєкт закону щодо боротьби зі знелісненням

Раді рекомендували ухвалити проєкт закону щодо боротьби зі знелісненням shutterstock
Марія Семенова

Проте документ потребує суттєвих змін, зокрема вдосконалення механізмів держнагляду для уникнення вирубки цінних лісів

Український аналог "лісового" регламенту EUDR слід узяти за основу з доопрацюваннями положень. Таке рішення ухвалили на засіданні комітету Верховної Ради з питань екологічної політики і природокористування.

Про це повідомили на сайті екокомітету.

Торгівля з Євросоюзом потребує дотримання суворих екостандартів з боку виробників. Один із них — доводити, що виготовлення продукції не спричинило знеліснення та деградацію лісів. У ЄС для цього діє регламент EUDR, а Україна в межах євроінтеграції має затвердити власну версію законодавчого акту.

Наприкінці червня на порталі Верховної Ради зареєстровано відповідний законопроєкт — № 15352 "Про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів". Його подав голова екокомітету Олег Бондаренко разом з іншими парламентарями.

Необхідність доопрацювання

В обговоренні проєкту закону брали участь не лише представники державних інституцій, а й громадські екоексперти та науковці. На думку учасників, деякі деталі документа треба вдосконалити. Серед запропонованих змін:

  • уточнення термінології;
  • доопрацювання механізмів, за якими товари будуть перевіряти щодо впливу на ліси;
  • вдосконалення механізмів держнагляду за дотриманням законодавства, зокрема у розрізі збереження пралісових ділянок та інших цінних лісових масивів;
  • функціонування служб лісової охорони з боку держави та постійних лісокористувачів.

Це не єдині нюанси законопроєкту, які потребують доопрацювання. Його ефективність залежить і від порядку розрахунків та обліку. Удосконаленню підлягають і порядок затвердження розрахункової лісосіки, здійснення рубок переформування, ведення електронного обліку. На дієвість майбутнього закону може вплинути й корпоратизація ДП "Ліси України", що також потрібно врахувати.

Коротко про законопроєкт

Проєкт закону № 15352 по суті євроінтеграційний. ЄС жорстко простежує походження товарів у розрізі впливу на ліси, тож відсутність таких норм в Україні може нашкодити торгівлі.

Згідно з пояснювальною запискою, документ створить правові й організаційні засади щодо торгівлі товарами, пов’язаними зі знелісненням або деградацією лісів. Законопроєкт запровадить перелік відповідних товарів, зобов’яже операторів та трейдерів збирати та подавати необхідну інформацію та встановить вимоги щодо перевірки виробників та операторів ринку визначених товарів.

Окрім цього, документ визначає повноваження органів влади та встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів.

Законопроєкт передбачає створення електронного механізму для перевірки товарів. Щодо деревини, то порядок підтвердження походження включатиме видачу сертифікату.

ЕкоПолітика повідомляла, що вже з 2027 року в Україні планують переходити на наближене до природи лісівництво. Трансформація розпочнеться з Карпат.

Читайте також
Дайджест екозлочинів тижня: масова корупція лісівників і забруднення природи
Дайджест екозлочинів тижня: масова корупція лісівників і забруднення природи

Найбільше викрито злочинів лісівників, які причетні до нелегальних рубок, відмивання державних грошей та недбалості, через яку страждають ліси

ДБР розпочало спецоперацію "Зелений щит" проти лісової корупції та нелегальних рубок
ДБР розпочало спецоперацію "Зелений щит" проти лісової корупції та нелегальних рубок

Бюро встановлює всіх причетних та збирається забезпечити відшкодування мільйонних збитків

Уряд має домовитися з ЄС про відтермінування СВАМ для України — ФРУ
Уряд має домовитися з ЄС про відтермінування СВАМ для України — ФРУ

Це мито на парникові викиди призводить до критичних втрат у металургії та цементній галузі

Вітрова монополія в Карпатах: на високогір’ях планують збудувати ще три ВЕС
Вітрова монополія в Карпатах: на високогір’ях планують збудувати ще три ВЕС

У майбутньому на Закарпатті має з’явитися вітровий кластер потужністю 1,5 ГВт, який продаватиме енергію до ЄС