Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднило ще один проєкт Закону України "Про ратифікацію Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар".
Текст цього документа, пояснювальну записку та порівняльну таблицю до нього, а також офіційні переклади пов’язаних із законопроєктом міжнародних документів відомство розмістило на своєму офіційному сайті.
Що таке Монреальський протокол та Кігалійська поправка до нього
Монреальський протокол — це міжнародна угода, яку склали, щоб захистити озоновий шар Землі. Саме він працює як своєрідний “щит”, який захищає планету від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Для цього країни домовилися поступово відмовлятися від речовин, що руйнують озоновий шар. Документ почав діяти 1 січня 1989 року.
У 2016 році до протоколу ухвалили Кігалійську поправку. Вона стосується гідрофторвуглеців (ГФВ) — речовин, які використовують у холодильниках і кондиціонерах. Хоча вони не шкодять озоновому шару, ГФВ сильно впливають на зміну клімату, адже є потужними парниковими газами.
Тому країни домовилися поступово скорочувати їх виробництво та використання. Очікується, що це допоможе уникнути викидів приблизно 105 млн тонн парникових газів у перерахунку на СО₂ та сповільнить глобальне потепління — приблизно на 0,5°C до 2100 року.
Станом на 8 квітня цього року Кігалійську поправку вже підтримали 173 країни. Для них діють визначені графіки поступового скорочення використання гідрофторвуглеців.
Чому для України важливо ратифікувати Кігалійську поправку
Єврокомісія з року в рік у своїх звітах з оцінки прогресу України нагадує нашим посадовцям про необхідність ратифікації цієї міжнародної угоди. У 2025 році європейські партнери навіть наголошували на тому, що відповідний законопроєкт майже рік лежить без руху у парламенті.
Ще на початку минулого року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів наголошувало: якщо Україна й надалі відкладатиме ратифікацію Кігалійської поправки, це може серйозно вдарити по економіці та промисловості. Причина в тому, що інакше країні доведеться набагато швидше скорочувати використання ГФВ, без часу на поступову адаптацію.
Чиновники наводили приклад: якщо ратифікувати поправку у 2025 році, Україна має зменшити використання ГФВ приблизно на 40% від базового рівня. Але якщо затягнути з рішенням до 2029 року, необхідне скорочення вже становитиме 70% — і зробити це доведеться практично без перехідного періоду.
Є ще й економічний аспект. З 1 січня 2028 року Євросоюз планує обмежити торгівлю з країнами, які не приєдналися до Кігалійської поправки. А з 2033 року імпорт та експорт цих речовин можуть заборонити вже на глобальному рівні.
Тому ратифікація цього міжнародного документа важлива не лише для екології, а й для розвитку української економіки. Без нього Україна ризикує втратити доступ до міжнародних ринків, інвестицій та сучасних технологій.
Хоча перехід на нові холодоагенти потребуватиме певних вкладень, у перспективі це допоможе активніше впроваджувати енергоефективне обладнання та розвивати ринок сучасних екологічних технологій.
Нагадаємо, у березні минулого року Комітети Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та з питань екологічної політики та природокористування підтримали президентський законопроєкт №0303 про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу. Але до залу Верховної Ради він потрапив лише через рік — у березні поточного року. Депутати голосування за цей документ провалили: за нього віддали свої голоси лише 208 народних обранців.
