Комітети Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та з питань екологічної політики та природокористування підтримали законопроєкт №0303 про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу.
Про це повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.
Що таке Монреальський протокол
Монреальський протокол про речовини, що виснажують озоновий шар — це міжнародний договір, який розробили для збереження цього захисного “екрану” Землі. Він передбачає припинення або обмеження виробництва низки речовин, що вважалися відповідальними за виснаження озонового шару. Документ набрав чинності 1 січня 1989 року.
У жовтні 2016 року до Монреальського протоколу прийняли Кігалійську поправку. Вона передбачає поетапне скорочення виробництва і споживання гідрофторвуглеців (ГФВ).
Ці речовини використовуються як холодоагенти в кондиціонерах та холодильниках. Вони є потужними парниковими газами. Очікується, що завдяки виконанню цієї поправки вдасться запобігти викиданню 105 млн тонн СО2-еквіваленту парникових газів. Це допоможе уникнути глобального підвищення температури на 0,5°C до 2100 року.
Наразі Кігалійську поправку вже ратифікували 163 країни. Вона встановлює графіки скорочення споживання гідрофторвуглеців незалежно від часу ратифікації.
Чому ратифікація цієї поправки Україною важлива
У Міндовкілля говорять, що затягування цього процесу може призвести до необхідності різкого скорочення використання ГФВ, що матиме серйозні економічні наслідки. Наприклад, якщо Україна ратифікує поправку зараз, скорочення складе 40% від базового рівня. Проте, якщо відкласти цей крок, у 2029 році доведеться скоротити одразу 70% без перехідного періоду, що завдасть значного удару по промисловості та економіці.
Крім того, з 1 січня 2028 року ЄС запровадить заборону на торгівлю з країнами, які не є сторонами поправки, а з 1 січня 2033 року імпорт і експорт цих речовин буде заборонений в усіх країнах світу.
За словами міністерки захисту довкілля Світлани Гринчук, ратифікація Кігалійської поправки – це важливий крок не лише для захисту довкілля, а й для майбутнього української економіки.
“Відмова від ратифікації означає втрату доступу до міжнародних ринків та інвестицій, відставання у технологічному розвитку. Україна повинна діяти зараз, щоб мати час на адаптацію та не втрачати конкурентних переваг”, – говорить посадовиця.
У міністерстві додають, що перехід на альтернативні холодоагенти, хоч і вимагатиме початкових інвестицій, у перспективі сприятиме впровадженню більш енергоефективного обладнання. Також модернізація технологій відкриє нові можливості для розвитку ринку енергоефективних рішень.
Нагадаємо, що ще у травні 2022 року ексзаступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук поділилася досягненнями Міндовкілля за 2,5 роки, коли вона працювала у міністерстві. Серед них вона, зокрема, назвала й залучення коштів на підготовку аналітичних матеріалів і економічних розрахунків приєднання до Кігалійської поправки.
У своєму звіті щодо прогресу України в межах пакета розширення ЄС за 2024 рік Європейська комісія виділила ратифікацію Кігалійської поправки як один із пріоритетів для нашої країни у сфері екологічної політики на 2025 рік.
