Серед головних завдань української делегації на кліматичному саміті СОР26, що проходить цього тижня в Глазго, — зафіксувати фінансову підтримку Національно визначеного внеску зі скорочення викидів парникових газів.
Про це розповіла на своїй сторінці у фейсбуці народна депутатка від партії "Голос" і голова підкомітету ВР з питань зміни клімату Леся Василенко
"Цього року Україна одна з небагатьох країн, яка приїхала на СОР з оновленим Національно визначеним внеском зі скорочення викидів парникових газів. Ба більше, наша обіцянка протягом наступних 10 років скоротити викиди на 65% від рівня 1990 року вважається однією з більш амбітних на цьому СОР. Питання тільки в тому, як нам це зробити? І за які гроші?" — зазначила нардепка.
Нагадаємо, експерти оцінили, що український НВВ2 потребує інвестиції розміром в €102 млрд протягом наступних 10 років. Це по €10 млрд на рік.
Тож для української делегації критично важливо заручитися підтримкою інших країн. Йдеться, зокрема, про доступ до глобального "зеленого" фонду та інших "зелених" фінансів.
За словами Василенко, це також домовленості про майбутні внески від українських партнерів у державний кліматичний фонд і фонд справедливої трансформації вугільних регіонів, які створюються. "Такі перспективи обговорюються з американською, британською та німецькою сторонами", — уточнила вона.
Політикиня також наголосила, що не менш важливо відбити чергову спробу Росії привласнити український Крим на кліматичних документах.
"Дивно, що секретаріат кліматичної конвенції прийняв звіт РФ, де вони звітують про викиди парникових газів в Криму як про свою територію, — висловила несхвалення Василенко. — Це абсолютно суперечить всім Резолюціям Генеральної Асамблеї ООН і Ради Безпеки ООН, які чітко визнають, що Крим — це територія України".
Вона додала, що це питання піднімуть під час спілкування із секретарем Конвенції та президентом СОР26.
Нагадаємо, що 31 жовтня у Глазго під егідою ООН розпочалася кліматична конференція СОР-26, яка триватиме до 12 листопада. СОР26 називають вирішальною для боротьби з кліматичними змінами.
Як повідомляла ЕкоПолітика напередодні, Україна разом зі ще понад сотнею країн приєдналася до ініціативи Євросоюзу та США "Глобальне зобов'язання з метану", підтримати яку водночас відмовилися держави, які відповідальні за суттєвий відсоток викидів – Росія, Китай та Індія.
Угода передбачає скорочення глобальних викидів метану принаймні на 30% до 2030 року. За прогнозами, досягнення цієї мети зменшить глобальне потепління на 0,2 градуса за Цельсієм до 2050 року.
