Кабінет міністрів України схвалив оновлений Національно-визначений внесок України до Паризької кліматичної угоди, який передбачає зменшення викидів парникових газів до 35% від рівня 1990 року.
Відповідне рішення було ухвалено під час позачергового засідання уряду в п'ятницю, 30 липня.
Уряд затвердив Оновлений національний визначений внесок України до Паризької угоди. Шляхом декарбонізації та розвитку ВДЕ ми маємо намір зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року. Україна йде пліч-о-пліч з #ЄС і #США в боротьбі зі змінами клімату.
— Denys Shmyhal (@Denys_Shmyhal) July 30, 2021
"Це надважливе рішення дасть Україні змогу, з одного боку, далі впевнено рухатися євроінтеграційним курсом, а з іншого – розвивати енергоефективну та технологічно модернізовану промисловість", – прокоментував міністр захисту довкілля Роман Абрамовський.
Згідно зі сценарієм НВВ2, до 2030 року Україна повинна на національному рівні скоротити викиди CO2 на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком. Відповідно, викиди парникових газів мусять становити не більш як 37-42% від рівня 1990 року. Україна ставить за мету досягнення кліматичної нейтральності не пізніше ніж 2060 року.
Згідно з пояснювальною запискою до НВВ2, йдеться скорочення викидів усіх парникових газів, що не охоплені Монреальським протоколом, – двоокису вуглецю (CO2), метану (CH4), закису азоту (N2O), гідрофторвуглецю (HFC), перфторвуглецю (PFC), гексафториду сірки (SF6), трифториду азоту (NF3).
"З 1990 року в Україні спостерігається суттєве скорочення викидів парникових газів. За даними Національного кадастру
антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990–2018 рр., загальний обсяг
викидів ПГ в Україні у 2018 році складав 341,9 млн т CO2- eкв., що становить 38,7 % від рівня 1990 року. Поточний рівень викидів ПГ зумовлений здебільшого ресурсомісткою промисловістю, що залишилася в Україні після розпаду СРСР, яка має високі питомі викиди ПГ. Крім того, такі сектори промисловості, як виробництво сталі, цементу та інших будівельних матеріалів мають значну кількість виробничих відходів, а тому потребують технологічної модернізації із залученням додаткової фінансової підтримки", — зазначають автори документа.
Документ розроблено відповідно до:
- Закону України від 14.07.2016 № 1469-VIII "Про ратифікацію Паризької угоди";
- розпорядження Кабінету міністрів України від 7 грудня 2016 № 932 "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року";
- розпорядження Кабінету міністрів України від 6 грудня 2017 № 878 "Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року" та підпункту "ж" пункту 1 статті 1 указу президента України від 8 листопада 2019 № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави".
Проєктом розпорядження передбачено схвалення другого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди та подання його до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату з метою виконання міжнародних зобов’язань за Паризькою угодою.
За словами міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, секторальні цілі НВВ2 для української промисловості були узгоджені з Міністерством економіки. Водночас саме з цим міністерством, як зазначив прем'єр, відбувалися найскладніші переговори з узгодження показників.
Крім того, Міндовкілля також провело складні переговори з Міністерством енергетики та НЕК "Укренерго", у результаті яких відомство було змушене збільшити норми викидів для енергетичного сектору — передбачили 48 млн тонн викидів СО2 у 2030 році замість раніше змодельованого показника на рівні 34 млн тонн.
Передісторія проблеми
Мета кліматичної угоди, укладеної в Парижі в 2015 році, — не допустити потепління клімату більш ніж на 2 градуси за Цельсієм до кінця століття порівняно з рівнем доіндустріальної доби. Відповідно до спецдоповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), потепління на 1,5 градуса і вище може призвести до довгострокових і незворотних змін і загибелі деяких екосистем.
Якщо рівень викидів СО2 не зміниться, то до 2030 року клімат Землі може стати майже таким же спекотним і сухим, яким він був 3 млн років тому, йдеться в дослідженні в журналі Національної академії наук США (PNAS). Це може привести до сильного підйому рівня світового океану та інших змін.
У міжнародних організаціях із захисту клімату вимагають більше кроків із боку держав для захисту клімату.
"Рік кліматичних катастроф і страшні попередження від провідних учених мали призвести до більшого. Натомість уряди знову підводять людей, оскільки ігнорують науку та важкий стан", — зазначила виконавча директорка Greenpeace International Дженніфер Морґан.
У кінці 2020 року генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерріш назвав "драматичною" екологічну ситуацію, що склалася у світі. На його думку, світові лідери повинні оголосити у своїх країнах "надзвичайний кліматичний стан", щоб стимулювати дії щодо запобігання катастрофічного глобального потепління.
Шлях України
Україна стала однією з перших європейських країн, що ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. Згідно зі сценарієм НВВ2, до 2030 року Україна повинна на національному рівні скоротити викиди CO2 на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком. Відповідно, викиди парникових газів мусять становити не більше 35% від рівня 1990-го року. Україна ставить за мету досягнення кліматичної нейтральності не пізніше ніж 2060 року.
"Для України досягнення кліматичних цілей в усіх секторальних політиках не тільки сприятиме зниженню викидів парникових газів, а й створить значні економічні та соціальні можливості. Йдеться про поліпшення стану довкілля, зменшення рівня забруднення повітря, води, землі, що позитивно вплине на здоров’я населення, а також декарбонізацію всіх секторів економіки для їхнього конкурентного розвитку", — заявив міністр охорони довкілля Роман Абрамовський.
Водночас у Міндовкілля визнають, що деякі трансформації в межах НВВ2 будуть "болючими".
"Я переконана, що низка запланованих трансформацій і заходів є вкрай важливою для посилення нашої економіки та поліпшення якості життя людей, як-от зменшення забруднення повітря, кращі й тепліші будівлі, зручний громадський транспорт і ще багато соціально та економічно важливих трансформацій, подекуди й болючих", — прокоментувала заступниця міністра довкілля Ірина Ставчук.
Зі свого боку, Абрамовський додав, що далі планують реформувати систему екологічних фінансів і створити Український кліматичний фонд. Гроші, які в нього надходитимуть, будуть спрямовуватися суто на природоохоронні заходи та декарбонізацію.
Нагадаємо, що 1 квітня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів презентувало проєкт розпорядження Кабінету Міністрів "Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди" і запустило процедуру консультацій із громадськістю.
Раніше ЕкоПолітика проаналізувала документ та основні цілі виконання кліматичного плану за секторами.