Український уряд ухвалив другий Національно визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди, що передбачає скорочення викидів парникових газів.
Відповідне розпорядження з'явилося на Урядовому порталі. До 10 листопада МЗС має надіслати НВВ2 секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Сам текст проєкту поки не опублікували. Проте заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Павло Карташов повідомив, що зобов’язання України – до 2035 року скоротити викиди на понад 65% від рівня 1990 року.
Мінекономіки координувало підготовку проєкту НВВ2 за підтримки IKI Interface: GreenUkraine, що реалізується GIZ за дорученням уряду Німеччини.
"Оновлений внесок – це про адаптацію до зміни клімату, справедливу трансформацію економіки та збереження біорізноманіття. Це стратегія, яка поєднує кліматичну політику, відновлення і європейську інтеграцію", – наголосив Павло Карташов.
Експерти акцентують на поміркованості Уряду у визначенні кліматичних обов'язків перед світом.
"Кабінет Міністрів України проявив суттєву обережність у посиленні кліматичних зобов'язань, враховуючи значні невизначеності щодо поствоєнного відновлення, особливо "зеленого", – зазначив науковець Інституту економіки та прогнозування Олександр Дячук.
В обговореннях повідомлення українці вказують на реалістичність кліматичної мети. Викликані війною втрати, деіндустріалізація та перехід на газ замість вугілля сприятимуть виконанню плану.
facebook.com
Від бравади до стриманості
Як повідомляла ЕкоПолітика, у червні Міндовкілля у проєкті НВВ2 визначало рівень скорочення викидів парникових газів на рівні 68–73%.
Тоді ж уряд зіткнувся із критикою з боку промисловців. Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація наполягала на врахуванні актуальної економічної ситуації й перегляді НВВ.
Це не вперше, коли влада не врахувала позицію бізнесу та реальний стан справ. Перший НВВ України визначав національну кліматичну мету до 2030 року – скоротити викиди до 60% від показників 1990-го. Доволі стримані зобов’язання у 2021 році оновили до надамбітних 35% від викидів парникових газів рівня 1990 року.
Декларативність, а не реальний вплив
Міжнародний досвід демонструє, що НВВ – це більше про пошук компромісів усередині країни та спроби мати кращий вигляд на тлі інших держав.
Раніше ЕкоПолітика писала, що на практиці реалізація кліматичних цілей стикається з балансуванням між екологічною відповідальністю, економічним розвитком та інтересами бізнесу, який не поспішає відмовлятися від викопного палива або інвестувати значні кошти в екомодернізацію своїх виробництв.
Нагадаємо, перед кліматичним самітом СОР30 понад 100 країн не оновили свої НВВ.
