Учені стверджують, що щорічно на планеті вирубують понад 15 млрд дерев. Щороку ми втрачаємо 7,3 млн гектарів лісів: за хвилину зникає ділянка лісу, що дорівнює 20 футбольним полям. Водночас кожне п'яте дерево у світі вирубується для виробництва паперу.
За даними ООН, світове споживання паперу за останні 40 років зросло на 400% — до 400 млн тонн на рік. Більша частина цього обсягу становить паковання товарів. Величезна кількість матеріалу витрачається в офісах і книжкових видавництвах.
Усього на виробництво паперової продукції йде 35% усіх зрубаних дерев — це майже 160 тис. кв. км лісу. Нині для задоволення потреб паперової промисловості на всіх континентах необхідно більш як 4 млрд дерев на рік.
Тим часом нові дослідження показали, що до 2030 року світове споживання паперу й картону збільшиться до 482 млн тонн, попит буде зростати приблизно на 1,1% на рік.
Хто найбільше використовує папір
Вчені з'ясували, що найбільше паперу використовують юристи, фінансисти та чиновники різних рангів. Підраховано, що один працівник "паперової сфери" за рік списує аж 17 хвойних дерев.
Щорічно кожен офісний працівник використовує 10 тис. аркушів паперу щороку і видає 160 кілограмів паперових відходів, або 64 пачки паперу формату А4. На виробництво однієї такої пачки потрібно 8 кілограмів деревини. Водночас 45% усього, що друкується в офісі на принтері, викидається того ж дня, а це більш як трильйон аркушів офісного паперу на рік. Попри те, що цей матеріал підлягає перероблюванню, на нього випадає близько 26% від усіх відходів на полігонах у світі.
Усього 115 млрд сторінок офісного паперу щорічно в усьому світі перетворюється в макулатуру через копіювальні апарати та принтери.
Для виробництва 1 тонни офісного паперу використовуються 24 дерева. Водночас для виробництва однієї книги використовується 5 кілограмів дерева.
До того ж на кожного жителя Європи та Північної Америки випадає приблизно 200 кілограмів паперу щорічно, тоді як в Африці цей показник становить 6,5 кілограма на людину.
Трьома найбільшими країнами-виробниками паперу у світі є Китай, США і Японія. На ці три країни випадає більша частина світового виробництва паперу, тоді як провідними країнами-імпортерами та експортерами паперу є Німеччина і США. Наприклад, 10 тисяч дерев на рік вирубується в Китаї тільки для виробництва листівок до свят.
Як виробництво паперу впливає на навколишнє середовище
Целюлозно-паперова промисловість — великий споживач промислової енергії та води. Зокрема, целюлозно-паперова промисловість посідає перше місце у світі за споживанням води та п'яте за споживанням електрики.
Наприклад, для виробництва одного паковання офісного паперу потрібно 250 літрів води. Для виготовлення одного аркуша потрібно від 2 до 13 літрів води.
Для випуску однієї тонни паперу потрібно 98 тонн інших ресурсів, а електроенергії потрібно стільки ж, скільки для виробництва однієї тонни сталі.
Окрім того, у процесі виробництва утворюється велика кількість забруднювальних речовин і твердих відходів. Викиди парникових газів, пов'язані з виробництвом паперу, утричі перевищують викиди всієї авіації світу.
Наприклад, целюлозно-паперова промисловість — четвертий за величиною джерело викидів парникових газів серед усіх обробних галузей. На галузь випадає понад 12% усієї енергії, яка використовується у виробництві.
Під час виготовлення, доставки та утилізації газети виробляється близько 200 грамів СО2. Один журнал National Geographic протягом свого життєвого циклу сприяє викидам 800 грамів CO2, а паперовий рушник — близько 27 грамів CO2.
Як вирубка дерев впливає на навколишнє середовище
Після суцільної вирубки лісу відбуваються серйозні зміни: родючий шар ґрунту вимивається дощами, у землі підвищується рівень азоту через корені, які розкладаються, сміття, що залишається на ділянці, часто стає причиною пожеж.
"Після суцільних або непродуманих рубок схили втрачають здатність затримувати вологу та створюють небезпеку сходження снігових лавин або селів. Опади безперешкодно стікають у річки, зумовлюючи їх переповнення та розливання", — каже голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Від вирубки лісу страждають тварини та птахи, їм стає просто ніде жити й нічого їсти. На межі вимирання виявився кецаль, або кетсаль, — священний птах, якого шанували мая й ацтеки. Квезалі мешкають у гірських лісах від Південної Мексики до Панами, але через вирубку їх стає дуже мало.
Наприклад, тропічні ліси, що стали домівкою для більш як 50% видів тварин і птахів на Землі, займали 14% планети, а зараз тільки 6%.
Економія паперу — важливе завдання
Ліси невипадково називають легенями планети. Дерева знижують парниковий ефект, завдяки лісу на нашій планеті є атмосфера, придатна для життя. Одне дерево за все своє життя здатне переробити тонну вуглекислого газу, виробляючи приблизно сто кубометрів кисню на рік. Цієї кількості кисню вистачить на цілий рік невеликій сім'ї.
Щоб урятувати від вирубки одне дерево, досить 80 кілограмів переробленої макулатури.
За даними Асоціації з питань управління інформацією і зображеннями, зниження споживання або переробка тонни паперу дає змогу зберегти 17 дерев, 26 тис. літрів води, 3 куб. метрів землі, 240 літрів пального і 4 тис. кВт⋅год електрики.
Однак останнім часом виробництво та споживання паперу тільки зростає — за останні 20 років його витрата збільшилася приблизно на 26%.
Зокрема, велика частина цього паперу виробляється з первинної целюлози, а на перероблений папір випадає 38% від загального обсягу поставок сировини. Недеревні волокна від таких рослин, як коноплі або кенаф, становлять лише 7%.
Мільярд дерев за три роки
Президент України Володимир Зеленський у червні 2021 року анонсував амбітний екологічний проєкт "Зелена країна", який передбачає збільшення площі лісів в Україні на мільйон гектарів за десять років. Для цього в найближчі три роки планують висадити один мільярд дерев. Однак експерти критикують таку ініціативу.
Мільярд дерев за три роки — це 333,3 мільйона дерев на рік, близько 27,8 мільйона на місяць, 926 тисяч на день, 38,6 тисячі на годину, 643 — на хвилину або більше ніж 10 дерев на секунду.
Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк зазначив, що ідея посадити мільярд дерев має тільки красиву обгортку, а суть її для людей, що розумітися на екології, звучить катастрофічно. Крім питань, де розташувати цей мільярд, коли 56% земель віддані під ріллю, занепокоєння викликає й той факт, що спонтанна масова посадка зруйнує тендітні екосистеми.
Скільки дерев вирубують в Україні
За чотири роки в Україні офіційно вирубали дерев на площі розміром із Чорногорію. Наприклад, у період із 2017 по 2020 рік офіційно здійснено рубок на площі 13 556 кв. км, або 1 355 600 гектарів.
Площа Чорногорії становить 13 812 кв. км, що трохи більше, ніж площа офіційних рубок в Україні за чотири роки.
У розрізі за роками ситуація має такий вигляд:
- у 2017 році рубок на площі 341 тис. гектарів;
- у 2018 році рубок на площі 358,3 тис. гектарів;
- у 2019 році рубок на площі 360 тис. гектарів;
- у 2020 році рубок на площі 296,3 тис. гектарів.
Однак, окрім запланованих офіційних вирубок, які здійснюються відповідно до документів, ліси зникають ще і через неофіційні, незаконні дії людей. Зокрема, у період 2017-2021 рр. зафіксовано незаконних рубок:
- у 2017 році — 7 052 випадки обсягом 26,1 тис. куб. метрів;
- у 2018 році — 5 384 випадки — 17,7 тис. куб. метрів;
- у 2019 році — 5 040 випадків — 118,2 тис. куб. метрів;
- у 2020 році — 4 261 випадок — 54,6 тис. куб. метрів;
- за I квартал 2021 року — 836 випадків — 2,4 тис. куб. метрів.
Усього за цей період 219 тис. куб. метрів.
Порахувати, яку частку дерев в Україні вирубують незаконно, поки, зважаючи на ці дані, неможливо. Адже статистику офіційної рубки в Держлісагентстві ведуть у вигляді площі, у гектарах. А ось статистику незаконної — обсягами, у кубометрах.
Зникають ліси в Україні й через пожежі та стихійні явища. Наприклад, кількість і площа пожеж у лісах підприємств Держлісагентства за період 2017-2021 рр. становить:
- у 2017 році — 2 371 випадок площею 5 474 гектарів;
- у 2018 році — 1 297 випадків площею 1 367 гектарів;
- у 2019 році — 1 261 випадок площею 1 065 гектарів;
- у 2020 році — 2 598 випадків площею 74 623 гектарів.
Водночас у результаті стихійних явищ, а саме буреломів, у лісах підприємств Держлісагентства пошкоджено насаджень на площі:
- у 2019 році — 22,5 тис. гектарів;
- у 2020 році — 20,6 тис. гектарів;
- за перший квартал 2021 року — 15,6 тис. гектарів.
