У Єврокомісії оприлюднили річний звіт щодо України за 2026 рік. У документі проаналізували й виконання критеріїв вступу до ЄС за Розділом 27 "Навколишнє середовище та зміна клімату". ЄС відзначив законодавчі кроки України, проте низка моментів викликає занепокоєння. Єврокомісія стурбована високими корупційними ризиками, зокрема в лісовому господарстві та землекористуванні, а також шкідливими винятками з процедури ОВД, які, прикриваючись дебюрократизацією, робить Україна для цілих категорій економіки.
ЕкоПолітика проаналізувала зауваження ЄК та розповідає про ключові з них.
Негативний вплив об’єднання міністерств
Єврокомісія відзначає послаблену інституційну спроможність України в імплементації довкіллєвих норм. Це, передусім, пов’язано із неефективним розподілом повноважень. Безпосередній вплив на цей чинник мало об’єднання Міністерства захисту довкілля з Міністерством економіки.
З огляду на величезний обсяг євроінтеграційної роботи в екологічній сфері, обмежене фінансування та занижений пріоритет екологічних питань, це призводить до затримок у законодавчій роботі та негативно позначається на практичній реалізації оновлених норм.
Водночас Єврокомісія наполягає на необхідності посилення запобігання корупції та забезпечення підзвітності. Кроком до цього в ЄС вважають посилення моніторингу та збору даних, а також удосконалення структур управління й забезпечення дотримання екологічного законодавства.
Недоліки екологічного контролю
Чимало зауважень зумовили й українські практики проведення процедур з оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО). Єврокомісія наполягає — винятків бути не повинно.
В ЄС негативно оцінили звільнення цілих категорій з-під впливу ОВД і СЕО, яке в Україні подається як спрощення адміністративних процедур. Також наголосили, що необхідно неухильно дотримуватися вимог acquis Євросоюзу щодо громадських консультацій, оцінювання сукупного впливу проєкту та недопущення поділу проєктів на частини.
Також Україні необхідно ухвалити базовий закон про екологічний контроль, який узгоджується зі стратегією його реформування.
Високі ризики корупції
У ЄС зауважили, що на практиці норми застосовуються вкрай слабко, що призводить до високих корупційних ризиків. Найбільш вразливі сфери: землекористування, видобуток корисних копалин, лісове господарство, видача дозволів на управління відходами та проведення конкурсів.
Звіт містить приклад щодо деревини. З одного боку, було впроваджено цифрові інструменти для підвищення прозорості вирубки й експорту. Зафіксовано понад 4900 незаконних рубок. Однак по факту в суді вдалося стягнути лише незначну частину нелегальних доходів.
Повітря, вода та відходи
В усіх цих сферах українське законодавство лише частково узгоджене з нормами ЄС.
У сфері якості повітря Єврокомісія наполягає, що треба вжити ще чимало заходів:
- встановити національні граничні обсяги викидів;
- запровадити моніторинг викидів летких органічних сполук;
- удосконалити контроль за вмістом сірки;
- покращити збір даних про якість повітря.
Для ефективного управління відходами необхідно створити належну нормативну базу й інфраструктуру на національному та регіональному рівнях. Щодо якості води прогрес стримують слабка адміністративна спроможність, обмежене фінансування та неповне узгодження з acquis ЄС, зокрема стосовно нітратів, питної води та стічних вод.
Будівельна загроза для природи
Низка природоохоронний територій в Україні досі не має відповідного статусу. Однак є будівельні проєкти, які вже впливають на збереження цих, ще не захищених, екосистем. Це викликає відверте занепокоєння в Єврокомісії і стає приводом зауважити — у сфері охорони природи українське законодавство з європейським узгоджено на дуже обмеженому рівні.
Боротьба зі змінами клімату
Тут Єврокомісія відзначає певний прогрес, однак зауважує: ціль щодо скорочення викидів більш ніж на 65% порівняно з рівнем 1990 року залишає можливість для суттєвого збільшення викидів порівняно з рівнем 2024-го.
У звіті побіжно згадані ухвалені документи та ті, що перебувають на погодженні парламенту. Йдеться про законопроєкти щодо створення Національної системи торгівлі викидами. Оцінки їх нормам Єврокомісія у звіті не надає.
Серед зауважень — необхідність узгодження з вимогами щодо автомобільного транспорту та будівель (сектори ETS2), а також для забезпечення збору даних на належному рівні. Також у ЄС акцентували увагу на тому, що досі не ухвалено порядок моніторингу й оцінювання реалізації державної кліматичної політики.
ЕкоПолітика раніше детально аналізувала законопроєкти щодо НСТВ, зареєстровані у Верховній Раді України. Їхнє порівняння — у матеріалі.
Загалом у межах розділу 27 Україна має імплементувати понад 200 європейських правових актів і вбудувати їх у внутрішнє законодавство.
Низка важливих законопроєктів "перейшла" до нової сесії парламенту. Які саме — читайте у розгорнутому аналізі ЕкоПолітики.
