Кабінет міністрів України готує проєкт постанови щодо оптимізації центральних органів влади. Вона загрожує закриттям низки органів у сфері управління природними ресурсами. Українські екологи та експерти вбачають у цьому системне знищення інституцій екологічного врядування.
Про це йдеться у спільній відкритій заяві, до якої вже приєдналися понад 30 природоохоронних громадських організацій, науковців та екоекспертів. Вони вимагають не допустити ліквідації держорганів.
Оптимізація = ліквідація?
Згідно з інформацією, викладеною у заяві, реформа призведе до кардинальних змін.
Буде ліквідовано Державне агентство водних ресурсів України та Державну службу геології та надр України. Їхні функції перейдуть до Державного агентства природокористування. За цією новою вивіскою ховатиметься перейменована Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, якій додадуть повноважень.
Також закриють Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Його повноваження отримає нове Державне агентство з біорізноманіття. За новою назвою – старе Державне агентство лісових ресурсів України.
Після фактичної ліквідації органів уряд планує подальше внесення змін до законодавства й оптимізацію органів влади.
Деградація екологічного управління
Природоохоронці впевнені, що такий підхід призведе лиш до хаотичного нашаровування функцій із втратою логіки та цілісності державного управління. Водночас неспроможність держави якісно зберігати й відновлювати біорізноманіття нікуди не зникне.
Органи, які підлягають знищенню, фактично мають вузький функціонал у специфічній сфері. Саме вузька експертність забезпечує послідовність державної політики.
"Передача цих різнорідних функцій двом органам із розмитими та штучно розширеними повноваженнями – “природокористування” та “біорізноманіття” – неминуче призведе до втрати фахової спеціалізації, зниження якості управління та розмивання повноважень. У такій моделі жоден із напрямів управління не матиме належної інституційної спроможності", – йдеться у заяві.
Довгострокові ризики
Подібна оптимізація виглядає як механічний перерозподіл функціоналу, який не враховує специфіки напрямків. Екоексперти нагадують про попередній досвід такої "оптимізації" – зі створенням гібридного Мінекономіки, яке поглинуло Міністерство довкілля.
Експерти вбачають наступні ризики:
- Ускладнення процесів євроінтеграції. Потенційні зміни суперечать Угоді про асоціацію з ЄС;
- Поява додаткових перешкод для відповідального бізнесу;
- Корупційні ризики через концентрацію повноважень у вразливих сферах.
"Положення проєкту становлять пряму загрозу екологічній безпеці держави, сталому розвитку та зеленій відбудові України. У підсумку це свідчить не про оптимізацію, а про цілеспрямоване знищення системи екологічного врядування", – наголошують природоохоронні організації.
Тому екоспільнота виступає з такими вимогами:
- негайно зупинити просування проєкту постанови;
- не допустити ліквідації профільних органів у сфері довкілля;
- забезпечити відкриті консультації з громадськістю та експертами;
- розробити системну реформу екологічного врядування, яка гарантує посилення інституцій, а не їхню ліквідацію.
Нагадаємо, влітку 2025 року Міністерство захисту довкілля приєднали до Міністерства економіки. Це викликало обурення екоактивної спільноти і вимоги повернути окремий екологічний орган.
ЕкоПолітика писала, що тепер питаннями охорони природи у складі об’єднаного міністерства займається лише 10% штату.
