Недавно завершилися "мирні переговори" компанії "Миронівський хлібопродукт" (МХП) із жителями сіл Оляниця, Заозерне і Клебань (Вінницька обл.), у результаті яких сторони так і не дійшли згоди.
Про трирічне протистояння громад й агрохолдингу йдеться в матеріалі ZN,UA.
Зазначається, що між селами Вінниччини просто на полях розташовані величезні птахівничі комплекси Вінницької птахофабрики — дочірньої компанії МХП. Стрімке збільшення потужностей компанії на обмежені й території стало однією з основних причин скарг місцевих жителів на зниження рівня води в колодязях і погіршення її якості, забруднення ґрунту й повітря.
Як селяни намагалися домовитися з МХП
У червні 2018 року жител сіл Вінниччини звернулися до Незалежних механізмів, щоб розв'язати проблеми, які вони пов’язували з діяльністю МХП.
Їхніми радниками виступили три громадські організації: "Екодія", CEE Bankwatch Network і Рада підзвітності (Accountability Counsel). Процес медіації* тривав понад три роки, протягом яких громади й компанія намагалися дійти консенсусу, а організації надавали консультації та підтримку скаржникам.
Однак домовитися так і не вийшло — МХП ухвалила рішення вийти з процесу. Відповідно, було зупинено пілотне дослідження впливу руху важковагового транспорту МХП на руйнування будинків в Оляниці, яке сторони готували спільно в межах медіації.
Чи вдасться-таки вирішити ситуацію
Незалежний механізм одного з банків уже презентував звіт про переговори, другий — зробить це незабаром. Після цього Незалежні механізми банків мають вирішити: закрити розгляд скарги чи перейти до плану Б — аудиту.
У межах аудиту вони збиратимуть докази і вирішуватимуть, чи порушували проєкти МХП екологічні та соціальні політики банків. Якщо порушення доведуть, банки розроблять план, як пом’якшити шкоду, а механізми моніторитимуть його виконання.
Причини побоювань селян
За даними досліджень, поблизу об’єктів тваринництва зазвичай підвищується вміст нітратів та інших хімічних сполук. Це впливає на якість ґрунту, спричиняє цвітіння водойм поблизу, шкодить біорізноманіттю, та ще й робить ґрунтові води непридатними для вживання.
Пиття "нітратної" води підвищує ризик проблем із щитоподібною залозою, кровоносною системою та навіть виникнення онкозахворювань, а також впливає на фізіологічний і розумовий розвиток дітей, особливо немовлят.
Минулого літа в селах Оляниця, Заозерне і Клебань перевірили якість води у криницях і водоймах у межах експедиції "У пошуках чистої води" ГО "Екодія". Результати перевірки виявилися невтішними. Було зафіксовано рекордні показники із забруднення нітратами в криницях — найгірші серед усіх досліджених локацій. За максимально допустимої норми забруднення нітратами до 50 мг/л експрес- та лабораторні тести показали перевищення рівня нітратів у майже половині випадків із 19 перевірених криниць. До того ж значення часто досягали 150 мг/л, тобто втричі більше за гранично допустимі.
Окрім того, на думку місцевих жителів, проблеми є ще й із кількістю води через її високі витрати на роботу підприємств МХП. Під час переговорів із компанією селяни не змогли отримати від МХП ні даних про споживання води, ні даних про скиди та їхню якість.
Прогнози ж показують, що в басейні Південного Бугу, до якого належать і річки в громадах, через зміну клімату суттєво знизиться водний стік — на третину, а в окремі місяці навіть до 45%.
Довідка. "Миронівський хлібопродукт" – агрохолдинг, заснований у 1998 році Юрієм Косюком. МХП є одним із найбільших гравців українського ринку курятини, також займається вирощуванням зерна.
* Медіація — шлях, за якого сторони конфлікту можуть сісти за стіл переговорів, щоб знайти прийнятний для всіх вихід із ситуації за посередництва спеціальних офісів міжнародних банків (Незалежних механізмів).
Раніше ЕкоПолітика писала, що у криницях на Вінниччині виявили приголомшливий рівень нітратів.
